498 Results with the "Реалізм" genre
-
Chapter
цілуй, цілуй, цілуй мене!
Втомлені будні що охопили рутиною кожен з днів змушували час тягнутися непосильно довго. Стас вже звично дрімав на ботаніці якби не сповіщення що задзилинчало у навушниках ледь не на максимальній гучності. Він ледь помітно здригнувся, намагаючись непомітно розблокувати…-
922 • Ongoing
-
-
Chapter
Цигарки, що об’єднують
Перехід у нову школу завжди важкий, особливо якщо тобі 15 і це нове місто. Нове місто - де немає старих друзів. Намі було 15, коли вона разом з Бельмер і Ноджіко переїхали у місто, покинувши своє маленьке селище. Але ось закінчується літо і скоро потрібно буде йти у нову школу. - Ну…-
1,1 K • Ongoing
-
- Story
Це Дівочий блог!
Марінетт переїздить у Нью-Йорк для здійснення своїх мрій в індустрії моди. Навчання у місті своїх мрій — це усе, що їй потрібно! А іншого вона досягне власною креативністю та впертістю. Нью-Йорку, стережися, модний штурм насувається! Марінетт занадто сконцентрована на своїй кар’єрі, щоб зважати на відволікаючі чинники. Життя повне насолод і зрушень: нові друзі, захопливе навчання, вечірки, місце під софітами. І, звісно, її невеличкий блог,… -
Chapter
Хтось особливий
Оригінал: https://archiveofourown.org/works/41163852#main Фушіґуро Меґумі було лише шість років, коли він усвідомив сувору правду про те, що ніколи не стане кимось особливим для Годжо Сатору. Фушіґуро Меґумі був самотньою дитиною. Його біологічна мати, на жаль, померла, коли він був ще маленькою,…-
9,7 K • Ongoing
-
- Story
Хочу щоб “спокій”
Я хочу лиш миру та радости світу. Маю собі бажання, щоб маленькі пташенята ніжно проспівували свої мелодії кожної весни, щоб підсніжники красували лісові простори і щоб на великих житлових масивах щасливо жили люди. Але без мене. Хочу взяти ножа і зробити порізи, вдарити себе так дужо, щоб синці не сходили роками, а потім головою зі всієї моці проламувати стіну, щоби голова тріснула надвоє. Мені… -
Chapter
Хочу більше ніж одну ніч
Оригінал: https://archiveofourown.org/works/38428030 Опис: Невдалі спроби Дабі залицятися до симпатичної моделі – "ексхлопця" Спіннера – Яструба. – Ти не можеш просто так приводити своїх коханців на базу, – Дабі знову повторив, а Компрес хихикнув за його спиною. Спіннер виглядав абсолютно…-
26,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
Хоч в чомусь ми схожі
Хан вже звик ходити цією дорогою додому,тому коли ті повернули на іншу вулицю навіть трохи здивувався. Біля під'їзду вони стояли хвилин 5. Мінхо навіть міні інфаркт встиг зловити ,бо думав,що посіяв десь свої ключі. -Ось твій шарф! – Мінхо тільки но забіг в квартиру,а…-
5,3 K • Ongoing
-
- Story
Хлорка та Цукор
Вона колись сказала правду і покарала його вироком. Він повертається з помстою — холодною, точною, як стерильна кімната. Та що ближче він підбирається, то виразніше інше: помста лиш привід торкнутися того, кого він насправді ненавидить у собі. Вона вчиться не тікати від страху, а називати його поіменно; він — дивитися у власну темряву й не брехати, що це лише бруд на чужих руках. «Хлорка…- 1,3 K • Жов 12, '25
- 3,3 K • Жов 15, '25
- 1,2 K • Жов 15, '25
-
-
Chapter
Хлопець у синій курточці
Лі Фелікс (а це був саме він) закрив за собою двері Джинового кабінету і самовдоволено усміхнувся в маску, плправляючи лямки свого чорного портфеля без лого. Менеджер, мабуть, зараз сидить і пробує скласти до купи два і два. Але це вже його проблеми. Хлопець озирнувся так приємно…-
44,8 K • Ongoing
-
-
Chapter
Ханджі та її день
-Левіі~. Ти знову п'єш чай? Скільки можна? Тільки ранок, а ти вже п'єш чай. Кожен ранок одне й те саме -Чотирьох ока, відчепися від мене.- Леві відвернувся від неї та продовжив пити чай з газетою у руці. Ханджі зрозуміла, що їй тут робити нічого, та пішла далі. Вона ще не…-
574 • Ongoing
-
- Previous 1 … 3 4 5 … 50 Next
