227 Results with the "Поезія" genre
- Story
sunflowers
Я завжди знав, що ми з тобою справжні, Та нас запам’ятають не такими. Гадаю, ми не будемо відважні, – Тут мертві соняхи, і ми вмираєм з ними.- 884 • Вер 22, '25
-
-
-
Chapter
Дух повернення
Через час якийсь — стоїть він. А воїн вже там — за спиною, за ним. Навколо тиша; грім там, де воїн. Попереду силует стоїть серед покóю. Заважає йому, помічнику мрійноокого. Дивиться очима, не дає пройти, Хоч і стоїть без рухів яких. Помічник ворухнеться, Вітер…-
307 • Ongoing
-
- Story
Vivere memento
Бо все про mori та про mori, А живуть взагалі-то в моменті. Тож vivere, мила моя, vivere й vivere mеmento. - Story
Людина може
Людина Може Може залізти на гору, Літати, мов птах. Надію свою не втрачати — Кров’ю, та хоч у сльозах. Сильна, відважна, кмітлива. Овва! Попереду дорога. Життя постійно турбує, Але часу нема. Кує на дереві зозуля, Зирк направо! Там берези Веселяться, грають край вод. Бігають два зайці, кохають, А недалеко й вовк, Чатує коло осик. Людина іде… І чути сорочин… -
Chapter
Нас завжди “п’ять”
Хочеться, щоб це був просто страшний сон У кінці якого ти вийдеш до нас Зі своєю ясною посмішкою Якою ти завжди вітав усіх навкруги Просто з тобою нам хочеться сміятися і веселитися Також ми хочемо разом з тобою Працювати, танцювати й співати Та, на жаль, наші надії…-
0 •
-
- Story
Квітка у попелі
Доджі Ханзо — самурай, коваль і нащадок двох світів: благородного клану Журавля та містичного спадку клану Лиси. Пройшовши шлях честі, втрат і зради, він шукає баланс між обов’язком і власною долею. Його меч не лише ріже сталь, а й захищає від темряви, що повільно огортає світ.- 7,7 K • Бер 12, '25
-
-
Chapter
Твоя душа шляхетною здавалась…
Твоя душа шляхетною здавалась, Коли дивилась в очі я твої. Можливо, навіть трохи сподівалась, Що все обернеться немовби уві сні. Чи знала я, на що я підписалась? Ну звісно знала, правила в цій грі Геть не такі, якими уявляла Бездонні очі повні синяви. Якщо ж зізнатись чесно - я… -
Chapter
13.05.2029(933)
Вогонь. Вогонь із печі. Це єдине, що він бачив перед собою. І дарма, що зараз піч не горіла. У вікно заглядало сонце - ранок суботи тринадцятого травня видався не в тему погожим. Чоловік сперся на підвіконня, видихнувши, і зрозумів, що руки його, зі зрозумілих причин,…-
27.8 K • Ongoing
-
-
Chapter
Дежавю?
Доля хитро і так майстерно Вимальовує кожного з нас. Те, що було колись нечемним Стало прийняте у наш час. Те, що було колись не наше І хотіли, щоб було своє, Те вернулося, як і бажали, Тільки стало тепер геть не те. Як хотіла собі кохання, То й отримала - ось воно. І як був ти… - Previous 1 2
