You have no alerts.
    Фанфіки українською мовою

    4609 Results with the "Ч/Ч" warning

    Definition: стосунки чоловік/чоловік


    • Переклад «In another life”. Розділ 3 Cover
      by sprinterllineye П.с.: Я все таки вирішила писати «Акааші», а не «Акааши». Я ж не малорос. Захід сонця палав гарячими відтінками, проводжаючи людство місяцю. Акааші сидів у ліжку. Ноутбук лежав на його тазі, а пальці відчайдушно мандрували клавішами, вписуючи літери в віконце…
    • Почуття Cover
      by ×Liсa× Мене звати Тока Кришима. Мені вісімнадцять. Я живу в Місоті. Маленькому, тихому містечку, де час, здається, тече повільніше, ніж у будь-якому іншому місці. Це місто, де тиша звучить голосніше, ніж будь-які слова. Тут немає гучних клубів чи кінотеатрів, немає людних вулиць, залитих неоновими вогнями. Тут навіть вітер рухається повільно, ніби йому теж нікуди поспішати. Єдине місце, де відчуваєш, що світ може бути іншим, куди можна втекти від сірості буднів, озеро, яке всі називають «Блакитне око». Коли я дивлюся на нього, то думаю якщо придивитися достатньо довго, може, воно віддзеркалить небо, в якому я хотіла б жити. Його глибина мов таємниця, яку воно нікому не розкриває, навіть тим, хто приходить сюди щодня. Я живу з бабусею та дідусем, Аято та Кохаро Кришима. Наш двоповерховий будинок стоїть майже в центрі міста. На першому поверсі маленький магазин із дрібничками та гараж, на другому наш теплий дім, де завжди пахне свіжозавареним чаєм. Але так було не завжди. Колись ми мешкали в Токіо, у п’ятнадцятому кварталі, та одного дня через борги моєї матері нам довелося залишити все й переїхати сюди. Я пам’ятаю той день до дрібниць він змінив моє життя назавжди. Про батька я не знаю нічого. Мати залишилася в Токіо, будуючи своє життя без мене. На мій вісімнадцятий день народження вона подзвонила лише для того, щоб сказати, що я її найбільша помилка. Після цього я більше не чекаю дзвінків. Відтоді й до цього дня моїм світом були бабуся та дідусь. Вони дали мені все, що мали, і навіть більше. З повноліттям я отримала свободу, ту про яку багато хто мріє. Жити, як хочеш, гуляти з ким хочеш, ходити куди заманеться, залишатися в кого завгодно, повертатися тоді, коли заманеться. Але для мене ця свобода виявилася порожньою. Свобода… Чому ж вона така холодна? У мене є лише одна близька подруга, Інно. Вона працює й уже давно живе зі своїм хлопцем Брендоном, тож бачимося ми рідко. Коли я пишу їй: «Давай зустрінемося», вона відповідає «Не можу. Робота. Може, наступного тижня?» І цей «наступний тиждень» завжди десь попереду. Я навчаюся на фотографа. Моє навчання непостійне, більшість пар проходить онлайн, екзамени завжди перед канікулами, а решта занять займає лише кілька днів на тиждень. Інколи думаю, що екран монітора бачу частіше, ніж людей. Можливо, я теж перетворююсь на фотографію: статичну, без руху, без життя. І хоча я можу робити все, що заманеться, життя стало настільки безбарвним, що єдина моя справжня розвага це мотоцикл Kawasaki 250. Я купила його після зими, коли отримала права та назбирала гроші, працюючи в магазині. За свою роботу я отримую невелику зарплатню, але саме завдяки їй змогла здійснити цю мрію. Коли їду трасою, вітер б’є по тілу, і тоді мені здається, що я тікаю. Але від чого? Та навіть із мотоциклом дороги моїх днів залишаються самотніми. Іноді я зупиняюся посеред дороги, знімаю шолом і дивлюся вдалечінь. Немає з ким поділитися думками, немає тих, хто почув би мене до кінця. Іноді здається, що моє життя це безкрая траса, якою я їду сама, не знаючи, де зупинюся. Може, колись хтось поїде цією дорогою разом зі мною. А поки що тільки я, асфальт і нескінченний шум мотор.
    • Chapter

      Шинок

      Шинок Cover
      by Роман Лавандо Трохи пізніше, він пішов до гетьмана, аби розпитати що за порядки тут наводяться ним, та його не було на місці. Писар вже подумав, що дріма десь козачий командувач на якомусь зручному ложі з перинами білими, але в просторій кімнаті він помітив поряд з масивним дерев'яним столом з…
    • Promises I Won’t Keep Cover
      by MartinSil Від перекладачки: Переклад любительський. Прям реально. Я й почала цим займатись, щоб покращити англійську, тому якщо бити, то не сильно. Насолоджуйтесь :) Дякуючи студентам медикам першого курсу, цей текст звучить, як щось адекватне.  Від автора: Це один з тих творів, який,…
    • Орхідея Cover
      by Горбата Говерла Пак Сонхва — парамедик у неблагополучному районі міста. Він дуже серйозно сприймає свою роботу і майже весь час проводить на самоті. Коли виклик швидкої приводить його до пораненого лідера банди, він дбає про нього з добротою та ніжністю, попри репутацію чоловіка. Усупереч здоровому глузду, він все більше вплутується у справи банди, а особливо її лідера. Пак Сонхва завжди жив за правилами. Це єдиний спосіб вижити.…
    • – Початок – Cover
      by —- sximang - 1 - ⁃ А-Юань! - крикнув Вей У Сянь Стоючи у воротах Хмарних Глубин в зимовій накидці червоного кольору з чорною вставкою починаючою йти від рівня спини до шиї, він побачив знайому фігуру в клановому одязі. Вей Їн повернувся з Лань Джанем сюди, щоб провести новорічні свята -…
    • Знайомство Cover
      by mashhhhhhhhh kolobok Всім привіт. Мене звати Алекс та це моя історія, хоча ці всі формальності щодо вступу тупі, тому нафіг їх. Зараз я преживаю свій "перехідний вік", як кажуть мої рідні.В мене виникли проблеми мабуть як у всіх підлітків, першет кохання, розбите серце, депресія, суіцидальні думки, завал…
    • Chapter

      💦

      💦 Cover
      by Anastasia Rochi Літо завжди було найулюбленішою порою року Техьону. Тільки влітку ти можеш бути роздягненим до білизни в оточенні величезної кількості людей і тобі нічого не скажуть. Абсолютно нічого. Пляж — це справа така. Влітку не треба приховувати свою чудову фігуру під різними шарами…
    • Дурень Хан Джисон Cover
      by NaNa Чанбін так і не розколовся, що саме зробив, або сказав своєму другові, але на наступну зміну Хьонджин вийшов у пречудовому настрої. Він теревенив, жартував і філонив, як у старі добрі часи. Навіть притихлий Синмін не затьмарював щасливого вигляду наставника. - Якщо ти виграв у…
    • Вчителі мга Cover
      by Евеліна Погорілець Глава 1 Айзава втомлено сів на диванчики в коридорі. Тут хлопнули вхідні двері Айзава глянув в сторону них.  — Дочекався.  Пробурмотів він собі під носа.  — Я ж казав що я просто збігаю в магазин і ти кивнув спостерігаючи за тоді ще за тренуванням Шінсо.  — Так, так, я…
    Note