1364 Results with the "Джен" warning
Definition: немає романтичних/сексуальних стосунків
-
Chapter
Дух стримання
Воїн стримує журбу, Ідучи на грім — війну. Хмари сильні, неосяжні; Грім гримить, і він відважний Чує-чує, відчуває: Вітер-страх його торкає. А він все йде допоки Сам не стане широоким, Бо лише тут грім та хмари І нічого більш немає. Але вітер так торкає... І полетить до краю, Де…-
307 • Ongoing
-
-
Chapter
Дух повернення
Через час якийсь — стоїть він. А воїн вже там — за спиною, за ним. Навколо тиша; грім там, де воїн. Попереду силует стоїть серед покóю. Заважає йому, помічнику мрійноокого. Дивиться очима, не дає пройти, Хоч і стоїть без рухів яких. Помічник ворухнеться, Вітер…-
307 • Ongoing
-
-
- Story
Дорога на південь
Вайлет і Вів’єн приїжджають до Флориди до забутої жінки їхньої родини. Десь серед припорошених готельних кімнат, гори Хоуб, гаваней, вечорів, що пахнуть гарденіями, і людей, які рухаються, і самотні, як вона сама, Вайолет чекає на шторм, який мусить повернутися до неї.- 5,3 K • Бер 24, '26
-
-
Мабуть час звернутися до певної частини безумовно складного (і від цього неймовірно цікавого) характеру Дофламінго. Ну бо важко аналізувати поведінку Ло (а це теж захоплива ідея) на Дрессрозі, не торкаючись їх з Дофі схожості і відмінності. По-перше, оговоримо одразу, що Донкіхоте Дофламінго – рідкісна тварюка. Тут немає варіантів. Але як часто буває у Оди, чим неоднозначніший персонаж, тим складніший в нього флешбек. Сюди і… -
Зашпортався за одвірок. Дав цьому Отелло фору в часі. — Шльондер! Зараз я тебе покращу! — кинув він мені. Огидно. Але мені все одно. А потім удар. В лоб, без прелюдій. Хрясь — і я вже зішкрябую щоку з підлоги. Мої думки — як порожні сторінки. Мені його Катя дарма не треба.…
-
1,0 K • Ongoing
-
-
Маленький драббл про спогади Дазая , коли він вів Акутагаву до початку його іспиту.- 407 • Сер 4, '25
-
-
- Story
Все буде добре
Але Локі мовчить. Спостерігає, як брат торкається ока, підправляючи накладку. Мовчить і переводить погляд за вікно, де в безмежній космічній темряві народжуються й гинуть світи. Гарно. Неминуче. І богові брехні на якусь мить здається, що йому нарешті вдалося перехитрити саму Долю. -
Chapter
Влітку
Живуть собі люде у хатинці, що недалече від моря. З ними-кіт непросте ім'я у нього, Та не любить він його, приносить воно тільки горе Тому кличуть всі - Коте. Бачте ото блакитний довгошерстий гуляка на веранді розлігся? Під липневим сонцем ледь не спікся. -Коте, ходь…-
430 • Ongoing
-
- Previous 1 … 15 16 17 18 Next
