Безликий №10

Пекло. Одразу після звіту Безликого. Кабінет Управителя.

—Старпоме, зайди,— промовив посадовець не відволікаючись від паперів.

Через кілька секунд серед кімнати з’явився демон. Невисокий, але стрункий. Шкіра руда, чорне волосся зачесане назад, невеликі роги на чолі. Вбраний у діловий костюм, подібний до того, що в Управителя.

—Слухаю, пане.

—Мій посередник накликав на себе гнів одного з нижчих демонів. Я впевнений, що демон захоче поквитатися особисто і одерже контроль над якоюсь людиною. Посередник не так давно вбив всіх слуг цього демона, тож зволікати він не буде. Твоя задача спустися на нижчі рівні і перевірити кожного демона, який має посередників на Землі. Коли знайдеш потрібного, принеси його тіло до мене. Можеш використовувати будь-які методи для пошуків, даю тобі повну свободу дій.

—Вас зрозумів пане,— після цих слів демон зник.

–

Битва Павука й екзикуторів розпочалася. Троє чоловіків, двоє з мечами й один з двома сокирами, одночасно атакували одержимого. Вони цілилися по ногам і в шию, але демон не підпускав їх близько розмахами своїх верхніх рук та променями з нижніх. Ці промені були з чистої демонічної енергії, тому вони легко блокувалися освяченою зброєю і не залишали видимих пошкоджень на освяченому одязі та тілах екзикуторів. Троє обступали його з різних сторін. Один робив випад щоб відрубати нижню руку, другий удар знизу вверх по верхній руці, третій йшов в лоб прикриваючи голову сокирами і цілився на ноги. Але пострілами з усіх чотирьох рук вони були відкинуті назад.

З відстані їх прикривала лучниця. Вона була здатна випустити три стріли за раз. Дівчина здебільшого стріляла в голову почварі. Якісь постріли влучали, але більшість проходили повз. Демон на повну використовував свої чотири ока, аби ухилятися. Але також грало роль і те, що побратими рухалися доволі швидко і важко було передбачити, де вони будуть наступної миті, тому екзикуторка зважувала кожен постріл. П’ятий екзикутор, Люлька, вже сидів біля Безликого.

—Потрібна рука допомоги?— простягнув він посереднику відірвану руку. Поряд поклав рештки тіла.

—Не відмовлюся.

—Припускаю, це той демон, посередників якого ми вбили,— говорив Люлька, складаючи рештки хребта під головою Безликого.

—Я теж так думаю. Люлька, не вбивайте одержимого, тільки затримайте. Управитель сказав, що сам розбереться з основним тілом в Пеклі.

—Хах, сказати легше ніж зробити. Хоча, він однаково не підпустить нас достатньо близько. Тоді я скажу побратимам, щоб не били по голові. Відновлюйся.

—Дякую.

Павук був вражений силою екзикуторів. За свої 850 років він лише тричі виходив на поверхню, але до цього вчасно повертався. Про силу екзикуторів він чув лише від інших демонів та посередників, та він не думав, що солдати церкви сильні настільки.

Менше з тим, Павук був впевнений в своєму захисті, лиш Ельфійка, дівчина з луком, йому дещо дошкуляла. Він хотів розібратися з нею першою. Павук вистрілив променями з усіх чотирьох рук і прокрутився навколо своєї осі. Ця атака збила екзикуторів з пантелику. Демон влучив в кожного. Освячений одяг захищав екзикуторів від прямої шкоди, але вони відчували поштовх від удару. Двоє ледь втрималися на ногах, а третій впав. Павук одразу ж зробив ривок в сторону лучниці. Вона присіла на коліно, ухилялася від променів. Демон швидко скоротив дистанцію і заніс верхню руку. Ельфійка підвелася на ноги і вихопила кинжал, але це їй не допоможе. Павук вже почав опускати руку, як тут йому відрубали долоню.

Це був Люлька. А Ельфійка, хоч і уникнула прямої атака, все ж, була облита кров’ю демона, яка потрапила в очі. Лучниця миттю дістала пляшку зі святою водою і почала протирати обличчя. Тим часом, інші екзикутори оговталися і поспішали на допомогу. Хоч на одержимих ефект від святої води діє не так ефективно, як на посередників, проти такої кількості ворогів у Павука могли виникнути проблеми.

Один з них кинувся до дівчини, інші почали атакувати одержимого. Як і до цього, атакам екзикуторів було важко пробитися крізь захист Павука. Але Люлька таки залишав незначні подряпини. Він був екзикутором вже протягом 10 років, тож з одержимими вже мав справу. Інші були ще рекрутами. Повернувся четвертий екзикутор, а Ельфійка відійшла від місця битви і лише тримала на мушці Павука. Згодом, не тільки удари шаблі досягали його. Інші екзикутори теж почали влучати. Грала як і кількість опонентів, так і присутність Люльки, яка підняла в молодих екзикутрів бойовий дух. Павук думав позбутися його першим. Треба похитнути впевненість інших екзикутрів.

—Вода!— прокричав Люлька.

Всі четверо одночасно метнули в демона пляшки зі святою водою з чотирьох різних напрямків. Він просто розтрощив їх верхніми руками. В ту ж мить, четверо бійців завдали удари по його ногам і відрубали їх.  Павук впав і став на свої верхні руки.

“Намагатися зараз відновити свої ноги немає сенсу —  не дадуть”,— думав демон.

Він концентрувався на захисті. Відстрілювався променями з нижніх рук, хоч це було малоефективно. Екзикутори намагалися відрубати верхні руки, але Павук усіма силами не давав їм це зробити. Його голову пробило дві стріли. Ситуація була критичною. Павук підніс нижні руки одна до одної і між ними утворилася чорна куля. Екзикутори на мить відступили, аби уникнути атаки, але її не було. Натомість, куля лиш збільшилася.

—Відрубайте йому нижні руки негайно !— прокричав Люлька.

Але вже було пізно. Павук завершив. Він різко махнув руками в сторони. Куля перетворилася на десять кулаків, п’ять лівих і п’ять правих. Вони поділилися на пари і полетіли до екзикуторів і почали атакувати їх усіх можливих напрямків.

–

Всі пекельні істоти випромінюють демонічну енергію. Починаючи з нижчих демонів, вони можуть концентрувати певну кількість енергії в одній точці і стріляти нею у вигляді променів або куль. Але рівень контролю демонічної енергії серед нижчих демонів сильно варіюється. Найслабші здатні лише на промені та кулі. Ті, хто знаходиться посередині, можуть створювати тверді предмети , як зброю чи меблі. Але найсильніші серед нижчих демонів, здатні створювати “живі” об’єкти зі своєї енергії. При створенні цих об’єктів, демон закладає в них певну просту ціль, як от: атакувати, тримати, забрати та інше. Кількість створених за раз об’єктів, швидкість створення і складність виконання цілі залежить від загальної сили демона.

–

Екзикутори билися з кулаками з демонічної енергії. Кулаки били точно і швидко, через що солдати церкви здебільшого пропускали удари. Тим часом, демон загоїв рани і повернув ноги, приклавши їх на законне місце. Він почав шукати Безликого поглядом.

*ШТИК*

В нього влучив кістяний спис. Потім ще декілька. Демон визначив звідки і знайшов Безликого. Вийнявши з себе списи, він почав наближатися до нього.

Хоч Безликий і швидко бігав, але одержимий був швидше. Він уже наблизився і простягнув свою велику руку. Безликий відскочив у бік і спробував максимально віддалитися. Створив кілька ножів у правій руці і метнув їх у Павука. Вони влучили в його тіло. Демон не звернув на них увагу і наближався. Йому чимшвидше кортіло завершити. Безликий уник удару правою рукою. Створив меч і спробував порізати її. Порізати то порізав, але сенсу було мало. Демон миттєво загоїв рану і поновив наступ. Екзикутори досі билися з кулаками енергії. Безликий був їм щиро вдячний.

Посередник пильним як ніколи. Павук знову стріляв променями, але Безликий ухилявся успішніше, ніж минулого разу, хоча, не без пошкоджень, але незначних. Битися в лоб все ще було невигідно, тому посередник постійно збільшував дистанцію, але одержимий постійно її скорочував. Безликий бився здебільшого списами, але ті розліталися на друзки від кожного удару Павука. Всі поранення зникали за лічені секунди.

Безликий пробував атакувати різною зброєю. Від ментальних ножів до довгих мечів. Бив сокирами і дубинами, але безрезультатно. Хоч Безликий і постійно тікав, його відносна неушкодженність була дивом. По погляду Павука, можна було зрозуміти, що це йому не подобалось. Він робив і плески долонями, як в першій сутичці, бив з різних напрямків, комбінував кулі та промені. Врешті, Безликий втратив праву кисть. Мить неуважності і він знову пропустив пряме влучання. Павук ударив тильною стороної долоні по голові. Безликий відлетів на декілька метрів і впав. Уже чекав на смерть, але вона не прийшла. В очах все плило після ляпаса. Коли ж нарешті припинило, над ним стояли екзикутори.

–

Пекло. Кабінет Управителя.

—Вітаю, Павуче.