572 Results in the "Вірші" category
Definition: Додати свій вірш можна через “Додати фанфік”.
-
Chapter
Убиті
Біла сукня на мені, а ти знов з чортами Прийшла з прогулянки, а ти назвав їх братами Я помру раніше всіх, ношу твої шрами А ті застелиш столи, та все пилинами Біла сукня й капелюх, то старії рани Не цінив нічого, що сталося між нами Буду з'являтися тобі, заметена…-
1,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
Просто вірш 25.08.2022
Щодня я мучаюсь від болі, Духовної, моральної, простої. Я змучена життям цим невеликим, Яке під мурами пройшло, З дитинства бачу вибухівки, З дитинства чую крик людей, Які ще навіть не пожили, І змушені спочити в домовинах. Щодня я чую крик маленький, середніх і великих…-
60 • Ongoing
-
-
Chapter
Ти тепер тільки мій спогад..
І знову згадую тебе Я знову бачу ті події Я бачу вечір та тебе Але це лиш марії Нема тебе за цим столом Немає сміху твого Тепер не чути від тебе Дзвінкого твого слова Тепер німий ти навіки Нічого розповісти ти не можеш Бо мертві не росказують плітки Вони німіють навіки Не…-
527 • Ongoing
-
-
Chapter
Ти людина…
Ми ні на що не здатні...! Який сенс в боротьбі, ми просто ЛЮДИ!!! Якщо ти людина, Навіщо тобі руки та ноги? Аби вирити вихід зі своєї могили, Достатньо Божої помочі? Чи ти будеш і далі грюкати в кришку своєї труни? Будеш говорити: "Вони, не я, вони!" Я теж не без вини Коли сиділа…-
138 • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ перший
Ми закохані удвох Років з трьох. Я кохаю І вона також, І так уже давно. В житті є та, Хто з народження мене кохає. Сказав я: «Вибач, я обрав. Буду з нею до кінця» У відповідь почув: «Розумію та приймаю, але не забуваю». Йшли роки Кляті орки прорвалися. «Кохана…-
202 • Ongoing
-
-
Chapter
Пані
Ти — вкраплина свіжої роси, Ти — подих прийдешньої весни, Та цей подих не для мене, Що летить у височинь до неба. Ти — русалка на березі пісків, Яку викинуло подалі від морів. Ти розквітаєш, немов би бузок, Ароматом п'янким наповниш садок. Ти — сонце під час літньої спеки, Ти —…-
378 • Ongoing
-
-
Chapter
Дух стримання
Воїн стримує журбу, Ідучи на грім — війну. Хмари сильні, неосяжні; Грім гримить, і він відважний Чує-чує, відчуває: Вітер-страх його торкає. А він все йде допоки Сам не стане широоким, Бо лише тут грім та хмари І нічого більш немає. Але вітер так торкає... І полетить до краю, Де…-
307 • Ongoing
-
- Previous 1 … 55 56 57 58 Next
