574 Results in the "Вірші" category
Definition: Додати свій вірш можна через “Додати фанфік”.
-
Chapter
Поезія
В мені існує дві людини: Зовсім різні, ти повір. Одна із них творить добро щоднини - Іншій в голові віддає накази звір. І людина ця - лицемір жахливий, Що не здатен покохать. Вона не вміє посміхатись, Лише болю вона може завдавать. Іноді, мені здається,…-
89 • Ongoing
-
-
Chapter
Жива
Там, де панує спокій, у серці природи, я загубилась, але відчула себе живою, ніхто не забере спогади про днів свободи, я знаю, як вона створювалась і якою ціною. Відчуваючи кожну хвилю теплого вітру, він відганяв важкі думи, навіваючи сон, я вбирала в себе з неба казкову…-
200 • Ongoing
-
-
Chapter
Дотик вуст
Дотик вуст Я пам'ятаю як побачила тебе, Мов ту діву у сні, що заворожує усе. Та не змогла зробити подих, Від твоєї краси. Вагалась я два дні, Соромлячись написати в інсті, Та все ж, на свої страх та ризик, Відправила сухе "Привіт". Надіялась чи я на щось? Чи думала я про те, що стане…-
293 • Ongoing
-
-
Chapter
коли замовкне світ весь, говори
якби ти тільки знав, що я — вогонь, то став би димом, став би першим словом. звивається у чашечці долонь зоря вечірня і зоря ранкова. і кожна золотом блискоче і горить, випалює зі шкіри підлу долю. коли замовкне світ весь, говори ціною щастя і ціною болю. коли земля тебе назад…-
279 • Ongoing
-
-
Chapter
сузір’я на шкірі
спочатку не було нічого, а потім зоря стала богом. у тебе у серці зоря, і очі вогнями горять. я знаю до тебе молитви для миру, для трону і битви, та гублю щоразу слова́, бо губи, що ти цілував, не здатні сказати ні сло́ва. звивається тиша ранкова між наших оголених тіл. всі наші…-
279 • Ongoing
-
-
Chapter
Виє
Виють вітри, виють буйні, Аж сльози ллються. Виє гулко, Виє довго. Дітям ракети чудються. Виють люди, виють всюди. Та все одно тихо. Лиш серця б’ються в горлі, «Все-ж таки…-
293 • Ongoing
-
-
Chapter
Кайдани
Чи ладна я зробити крок? Чи це і буде мій життя урок? Вперед дивлюся у найкраще Але лиш залишки вогню я бачу Хто поверне все на місця? Хто відбудує пам'ятки митця? Не ладен той, хто це покинув Він знав усе, спасав себе Збудував він світ на свій лад, Щоб не знав…-
126 • Ongoing
-
-
Chapter
1
Зійшло сонце, дитинча виглянуло в розбите віконце. А там натовп озвірілий, у дитини сльози, ніби злива. Звіри ті пускають слину, та виригують на кшталт "слава расасії". Там захисники, там захисниці йдуть у кайданах до "в'язниці". Дитина плаче "там же мама, там мій дядько, що…-
119 • Ongoing
-
-
Chapter
Думки мисливця
Мисливець я і ліс моє життя Я свій у цій голодній вовчій зграї Убити треба? Що ж готовий я Один удар і вже її немає Ти згодна вмерти, в чім твоя вина? - Не знаю, зла нікому не хотіла Обман і поплатився я сповна Зла Королева серце захопила Її вуста чаруючий тюльпан І лик як той…-
140 • Ongoing
-
- Previous 1 … 34 35 36 … 58 Next
