You have no alerts.
    Фанфіки українською мовою

    574 Results in the "Вірші" category

    Definition: Додати свій вірш можна через “Додати фанфік”.


    • Як так вийшло? Cover
      by руда відьма Скажи мені як так вийшло, що ти мене не кохала? Через що моє тоді "я" засяяло? Навіщо брехала? Скажи мені як так вийшло, що я тебе не кохав? Через що мені частину душі відтяло? Навіщо я тоді приїхав? Скажи мені як так вийшло, що самотність змусила думати нас: "Його посмішка моє…
    • Chapter

      Фенікс

      Фенікс Cover
      by руда відьма Я торкнуся шовку білого, маючи руки спалені до кісток. Посміхнуся вивчено: "Який ніжний цей шовк!" На тканині залишиться чорним від вугілля кісток мій слід. Знову посміхаюсь вивчено, Бачу у цих плямах глід. І вже тканина ця варта того, щоб зробили мені кімоно. Мого волосся…
    • Кохана-сонце Cover
      by руда відьма Грію руки під светром теплим не своїм. І цілую у шию її. Я щаслива нарешті. Мила, пахнеш ранком, коли заметіль припорошує стежки завзято, замальовує вікна чудні. Я кохаю тебе, ніби ранок, що проводжає місяць. Диви! Зорі падають! О, ти повірила. Очі сяють так дивно твої. І в…
    • Chapter

      Руки

      Руки Cover
      by руда відьма Холодні руки на шиї здавлюють, але дихається вільно мені. Я вже звикла: від життя утікаю і не даю шансу собі. На руці кілька п'ятен лишилось. Гірко пахне шкіра їх. Я вдихаю перший раз так вільно.. Зникли руки кудись оці. Далі падаю. За кучері держуть і все топлять в солоній…
    • Ніч є довга, життя – коротке Cover
      by руда відьма Ніч є довга, життя - коротке. Подивлюся на небо ясне: Місяць сяє цнотливо і скромно. І не знаю ким насправді я є. Відбивається усмішка в світлі. Я тихенько зізнаюся їй, моїй милій коханій тихій, що люблю більше зорей ясних. Ніч є довга, життя - коротке. Обніму моє сонце…
    • Ранок життя Cover
      by руда відьма Я нарешті можу сміятись. Скільки літ з дитинства пройшло? Щиро сміхом тоді заливалась, я згадала як це воно. Як воно з головою порожньою йти по вулиці й співати пісні. Як ходити тропою дорожньою і не хтіти залишитись в ній. І весна доторкається ніжно до волосся мого…
    • Зап’ястні метелики Cover
      by руда відьма Я не можу підняти очі. Мені страшно. Допоможіть. В мене руки дрижать ще досі хоч минуло вже кілька літ. Ось зап'ястний метелик загинув. Перерізала крильця. Тримавсь кілька днів він тихих й недовгих. І в червоному лезі сховавсь. Соромно й щоки мої палають. Загубила життя ще…
    • Кульбабка Cover
      by CREAMFULL Дивись, у мені — тисяча кульбаб. Не зламай їх. Накажи їх розцвісти величезним полем і сховати всю твою неспокійну душу. Але не здувай їх. Нехай вітер сам рознесе їхнє біле пухнасте насіння по землі, якої вони ніколи не досягнуть. Загадай бажання просто так і вір. Просто вір. У…
    • Як ниви у Квітні Cover
      by qashanya Як ниви у квітні навесні, Як квіти-діти на землі. Лунає диво-спів життя, Квітнуть любі почуття. Де тече чарівна річка, Де горить остання свічка. Там палає хата рідна, Бідна зіткана зі світла. Де був спокій зараз грім, Шумом нищать рідний дім. Всюди бачиться руїна, Біль не змиє…
    • Chapter

      Тополі

      Тополі Cover
      by qashanya Стоять тополі в полі, Де шлях проліг в село. Стоять як наші долі, Як мамине тепло.   Стоять вони віками, Як сторінки життя. Із нашими думками, Ідуть у забуття.   Стоять вони у полі, Високі та шумні. Пошарпані в них долі, Плачуть навесні.   Хай знає…
    Note