3208 Results in the "Оригінал" category
-
Chapter
1
Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми – живі, нам треба поспішати. Л. Костенко Скільки літ було вершникові? Ні, не багато, він навіть не пам'ятав часів, коли королівство ще бачило спокій і земля…-
1,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Останній день
Клів прибрала закривавлені, тремтячі руки від брудного обличчя. Вона почала оглядатися. Навколо лежали понівечені тіла ангелів та хранителів, грудки чорного попелу, що залишали по собі істинні. Повітря та земля були пронизані кров'ю. Недалеко почувся чийсь несамовитий крик,…-
5,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
Не той ким здається
Інтініум – столиця одного з королівств людей, відносно старе королівство у якому сутички з ельфами відбуваються рідко. Влада постаралася хоч якось захистити простих людей від нальотів непроханих гостей і виділила лісним жителям частину території, у яких вони могли б жити…-
3,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Пролог
Спочатку була пустота. Вона була усюди, не було нічого. Та в певний момент вона почала купчитись звільняючи простір для чогось іншого. З'явився світ який був дуже слабкий та дуже відчайдушний. Перші істоти які населяли його змогли відгородити бар'єром пустоту, та це коштувало їм…-
3,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
1 розділ
По його шиї крапля за краплею стікала кров, але він не хотів зупинятися. Вовк дивився на милу здобич, котра тремтіла, притиснувшись до стовбура дерева. — Будь ласка, облиш мене! Я нікому не розкажу, що сьогодні бачила, — налякано мовила дівчина. Звір наблизився до неї. Він…-
4,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
Темрява та тиша
Саша нервує, коли помічає в пачці останню цигарку. Він хмурить брови, підпалює запальничку і знову її гасить. Льоша нервує нервовість Саши. При чому так сильно, що він готовий видерти з рук запальничку і викинути її в вікно. Але зараз у місті та області повітряна тривога, вони…-
452 • Ongoing
-
-
Chapter
.
– Ні! Не заплющуй очей, милий, чуєш мене?! Не смій! Ми разом сюди прийшли, то разом і виберемось! Вже всього нічого залишилось, зараз лишень кров зупинимо і... – панічно Оля шукала хоч щось, що могло б стати джгутом для величезної рани на руці її чоловіка. Та все було марно – Степан…-
448 • Ongoing
-
-
Chapter
Повний Місяць
Сонце опустилося за ліс і швидко згустило ранні осінні сутінки. У лісі одразу потемніло й нам стало страшно. Ми прискорилися, але ліс ніби не відпускав нас. То гілляччя хапало за одяг, то гілки били по обличчю. Стежки давно не було видно, тож ми йшли навмання. Раптом в темноті…-
515 • Ongoing
-
-
Chapter
—
Ніч. Розриває голову і порожнеча, що давить на свідомість, обволікаюча тиша. Спину обдало легким холодком, потім викликаючи легкий фріссон. Мурашки, що пробігли морозною хвилею, що доповнюється тремтінням від хребта до рук, зникли так само раптово, як і показали себе. Кахель і не…-
251 • Ongoing
-
-
Chapter
щиро твій
Моя найрідніша Лю, Зорі сьогодні тихі, мовчать ,мов партизани, й лиш кидають зрідка відблиски світла на пригнічені душі людей. Вони не говорять до мене , хай як наполегливо ти їх не просила. Та знаєш мені не сумно, небесні володарі дарують спокій моєму серцю , закривають темінню…-
2,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 300 301 302 … 322 Next
