3152 Results in the "Оріджинал" category
-
Минуле. Одинадцять років тому назад. 19 липня. Спальний район Лондона. - Вжжуух! Вш-шш, пам. Ми прибули на місяць. Як чути? Земля? Відгукніться, будь ласка. - Чую вас добре, капітане Луї. - Мама! - кароокий хлопчик спохватився з килимка і припав до ноги матері. - Луї, збери, будь ласка,…
-
289.9 K • Ongoing
-
-
Розділ
Вірші в окупації
Привіт, я людина зі звільненого Херсону, і як зрозуміло, ці вірші написані в окупації. Вони різні, там є суржик, помилки, вони можуть для тебе бути не ідеальними, але я вклала в них ті емоції, котрі відчувала під час того періоду. . . Вони не люди, а звірі, які не можуть насититись.…-
796 • Ongoing
-
-
Розділ
Разділ 1
Коли це почалося? Мабуть майже десять років минуло з того дня, коли у сні самотньої діви з’явився чудернацький юнак. Вона тоді сиділа на великому камені, видихала дим, витончено тримаючи у руці кісеру, і вдивлялась у річкові брижі, що з’являлися при маленькому подиху теплого…-
1.0 K • Ongoing
-
-
Розділ
Останні дні Пейслі
Вечер. Моя мати знову кричала на мене. Вже другий раз за день. Дуже вже вона любила влаштовувати скандали по вечорам. Мама заходила до мене в кімнату, хоча ні, не заходила, а забігала, як слон або мамонт. Ну, це, здається, одне й те саме. Це почалось коли від нас пішов мій батько, рік…-
776 • Ongoing
-
-
Розділ
Очима поета
«Наш дух не вбити, волю не зламати, за нами – діти й Україна-мати і з нами воля й правда вікова!». Надія Гуменюк Частина перша Ходжу із сторони в сторону, хто знає, яке коло топчу. Війна триває вже майже рік. За цей час страхіть відбулось стільки, що за життя не розкажеш. А ці кляті…-
1.5 K • Ongoing
-
-
Розділ
35
— Люблю тебе. — Ось як, — від усмішки погрожувало тріснути обличчя, але Калимов ладен був піти на таку жертву. Значить, це насправді, йому не здалося. Його люблять, справді люблять. Не намагаються замінити когось, не використовують, щоб відволіктися. Кохають. Його.…-
89.9 K • Ongoing
-
-
Розділ
Квіти для окупанта
Скільки українських наречених потрібно, щоб троє російських розвідників стали дуже, дуже хорошими? TW: війна, українська хтонь. — Где это мы? Совсем заблудились? — заікнувся юнак із заднього сидіння непримітної автівки, нервово смикнувши рукав чорної куртки. —…-
3.3 K • Ongoing
-
-
Розділ
Розділ 1
Розділ 1 Ніч, що ми знаєм про неї? Тільки ніччю нам відкриваються секрети інших людей. Тільки в цей час ми відкриваєм душу, робимо не дуже нормально-моральні вчинки. Та тільки зараз, тільки тут ми живимо, дихаємо, це «ми» зараз справжні. Ось така вона ніч: роздягає повність,…-
1.1 K • Ongoing
-
-
Розділ
Жадáнне.
Добре пам'ятаю тей день, та головну частину значно краще. Він запросив мене до себе. Ми сиділи за диваном і я захопився діалогом. Були неблизько, десь на відстані двох метрів. Говорили довго, навіть занадто. Після того, як темп розмови поступово спадав, заповнюючись все частішими…-
238 • Ongoing
-
-
Розділ
безіменний
Межі уже давно було стерто. Що правильно, а що ні - вже немає значення. В голові, наче у скаженої собаки, лише одне: живи. Світу прийшов кінець. Все почалося зі звичайної епідемії, зовсім невеликої. Здавалося б, нічого страшного, але зараз, міркуючи про це раз за разом, я…-
1.7 K • Ongoing
-
- Попередній 1 … 143 144 145 … 316 Далі