9390 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
Лист
Драко Малфой ,як і завжди за останні два роки, сидів на могилі Гаррі. На надгробку писало : Гаррі Джеймс Поттер 1980-2003 Ти помер у двадцять два ,рівно в перший день весни. Пори року якої чекав найбільше ,але так і не дожив. Пам'ятаєш ,як пообіцяв мені поїхати до Франції на мій день…-
1,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Стайлза не повернути…
Батько Стайлза побачив повідомлення, яке їм залишив ногицуне і Елісон яка була разом з ним одразу ж повідомила всіх. Зібравшись дома в Скотта вони почали вирішувати як їм діяти. -Він буде чекати нас там- сказав шериф. -Це точно пастка - почувся голос Дерека. -Може й так,але у нас…-
748 • Ongoing
-
-
Chapter
Пролог
Чи можемо ми вважати, що все, що нас оточує - справжнє? Всі люди, що так неочікувано з'явилися у нашому житті і так само швидко зникли, не лишив після себе й сліду. Та й слів від них ніяких і не було. Вони просто зникли, залишилися лише в нашій пам'яті фантомом. Чи були вони насправді?…-
1,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
Сімейні баталії
Токіто продовжує мучити старенький комп’ютер, вже протягом години, намагаючись пройти один і той самий рівень. Дівчина сидить як бомба уповільненої дії, грозячись підірватися будь-якої миті. У такій ситуації спортсменку краще не чіпати. Хоча смертник, який вирішив випробувати…-
14,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Те, що зв’язує
«Красуні-нереїди поскаржилися своєму батькові, оскільки вважали себе найкрасивішими. Вони хотіли покарати Кассіопею» Сон? Дівчина протяжно позіхнула, сховавшись за книгою. Вона сиділа на нудній хімії, старанно вдаючи, що слухає. Минулої ночі не вдалося заснути через батьків.…-
8,0 K • Canceled
-
-
Chapter
Початок нової історії
Весна цього року видалася вкрай дощовою. Небо раз у раз застилалося хмарами, а вітер наспівував свою пісню. Вона дивилася у вікно, своїми великими карими очима, стежачи за краплинами дощу, що вимальовували чарівні візерунки на склі. Місячне сяйво падало на її хвилясте каштанове…-
1,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
Якось Чжун Лі…
Радісні вигуки дітей, які зазивали кому б продати товар.Все це було неважливо, поки що для Архонта, він навіть вважав забавним, що люди вічно поспішають, боятися впустити щось і не бачать навіть у малому щастя. *** На жаль тільки він розумів справжню ціну часу або йому так…-
2,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
Восьма емоція
Йокогама. Одинадцята ранку. Ацуши невеликим кроком йшов до станції метро. Навкруги, як завжди було шумно, а в потилицю почало пекти сонце. Хлопець просувався між натовпу на пішоходному переході і повільно поринав у свої думки, розглядаючи обличчя незнайомих людей, які йшли…-
1,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 899 900 901 … 942 Next
