9284 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
Знерухомлений
–Еррор! Тобі щось потрібно? - З сусідньої кімнати почувся голос Гено. Старший із братів збирався кудись. –Ні... А ти куди до речі? –Я-я ... Я в лікарню! На нічну зміну. Мене колега попросила замінити її. - трохи нервово сказав Гено. Він працював лікарем і іноді його просили…-
1,6 K • Ongoing
-
-
Chapter
Пробач….
— Пробач, що не зберіг... — ледве рухаючи блідими губами вимовив Ділюк. — Це я винен. Моя вина в тому, що ти помираєш. — Продовжував він дивлячись на те, як Кейя посміхається, дивлячись на нього і простягає до його лиця руку. Ех скільки-б він зараз всього хотів сказати своєму…-
396 • Ongoing
-
-
Chapter
Отож, початок і кінець водночас
Зараз вона стоїть переді мною, а я не можу промовити бодай слово. Всі ті монологи, які я вигадував на випадок якщо ми все ж таки зустрінемося, просто вилетіли з голови. Її карі очі дивляться прямо на мене, а моє тіло вкривається мурахами, не в змозі прийняти цей факт. Пройшло…-
351 • Ongoing
-
-
Chapter
“Стара дружба відновилась “
Голмс закінчив свою роботу і задоволений йшов до свого давнього знайомого Джона Ватсона , хлопця з яким вони провели всі минулі сільські канікули . - Баб Даш , добрий день ! - кричав Шерлок , бо старенька вже погано чула . - Добрий , добрий ! Голмс , онук Марії , це ти ? -…-
2,2 K • Ongoing
-
-
Chapter
Я теж
— Саіґіку! – хлопець був дуже радий, коли за такий довгий час він нарешті зустрів свого коханого. Теттє підбіг до Дзьоно, який стояв розставив руки, запрошуючи в обійми. Біляв не бачив, але він відчував. Білявий не бачить, але відчуває прямо зараз, як на нього дивляться, з'їдаючи…-
311 • Ongoing
-
-
Chapter
Не мерзни
Невеличкий ліхтарик стояв на доріжці, освітлюючи достатньо, щоб не спіткнутись. Як завжди незмінний повний місяць то ховався за грозовими хмарами, то знову визирав, підглядаючи за панною. Блакитні очі стежили за кінчиком леза. Випад, поворот, випад, замах — не було нічого…-
1,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
несподіванка.
Звичайний літній ранок, але хлопцю було далеко не до нього; він хотів спокійно виспатись. Фіранка ледь не закривала віконце, через то маленький яскравий промінь сонця, як на зло, потрапив прямо в кліпалки Крейга. Він був не в захваті. По-дитячому хлоп сподівався, що сонечко зникне…-
1,2 K • Ongoing
-
-
Chapter
Пролог
Техьон збіг мармуровими сходами і звернув направо, до кабінету ректора. Його поселили у двадцять першу кімнату, нагородивши двома сусідами, яких він терпіти не міг ще зі школи. Втім, з боку цих двох теж «ніжних» почуттів очікувати не варто. Зайшовши в кімнату і усвідомивши своє…-
12,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 889 890 891 … 930 Next
