9393 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
Чому я не можу його забути
Його каштанове волося розвивав вітер а у руках були конверси які він захопив пере втечею, водночас ніжно , спокійно та безстрашно , саме так він виглядаю у очах Чоніна . Перезувшись Мін отряхнув одяг і легко сказав — ну що ж пішли. Покиж мені тут все Ян Чонін — посміхаючись…-
9,4 K • Ongoing
-
-
Chapter
Наше з тобою спільне майбутьнє
Хьонджин сидів у вітальні, перебираючи коробки з речами. Він недавно переїхав у нову квартиру. На очі траплялися старі, вже забуті з часом речі. Переїзд зі старої квартири нічим не допоміг — він досі згадував його. Чому завжди так важко згадувати людину, якої не стало, хоча…-
619 • Ongoing
-
-
Chapter
передмова
Ця робота — переклад однойменного фанфіку авторства luckyday. Дозвіл на переклад був отриманий мною у авторки. Прошу вас підтримати її та цю прекрасну роботу, перейшовши за посиланням на оригінал та поставивши кудоси на розділи <3 Анотація: Мінхо звик до тиші. Звик до того, що…-
61,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
весна-літо
“Лицемірство, — думає Мінхо, перетираючи пелюстки троянди в дрібний порошок, — либонь, найголовніша риса людства”. На його кухні стоїть чоловік, який, спостерігаючи за роботою Мінхо, неспокійно переступає з ноги на ногу, і коли він озирається навколо кімнати маленького…-
61,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
літо-весна
Перша сутичка літа з осінню відчувається в повітрі, пускаючи дрижаки по тілу Мінхо, від чого він сильніше кутається в теплий зелений кожух, який відкопав у своєму гардеробі. Принаймні від його подиху в повітрі ще не утворюються хмарки. Якби морозець завітав так рано, Мінхо…-
61,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
Миж просто сусіди?
На нього дивилися ці незабуваємі очі.Хлопець тільки зараз зрозумів, що старший бачив те, що він тільки що робив, але різко згадавши, що він досі голий швидко спробував хоть чимось прикритися…. Як Фелікс найкращий учень університету докотився до такого життя? (Перед історія..…-
5,6 K • Ongoing
-
-
Опис: P.s. Я живу у тобі. У кожному подиху. Всередині тебе, під шкірою, в крові, в клітинах. Я дихаю ними через тебе або замість. Мій запах на твоїй шкірі. В очах мій образ. Ти мій. Я ярмо на твоїй шиї. Твоє клеймо. ©Мінхо Amor, ut lacrĭma, ab ocŭlo orĭtur, in pectus cadit Глава I Сонце пробивається…
-
3,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
…легко у бою?
*** Самотня постать кралася коридором нижнього поверху, спритно уникаючи камер. Максимум, що можна було побачити — це лише тіні. Так, безперечно працював аматор. Томіла звірялася із планом на планшеті. До потрібних дверей залишалося зовсім нічого. Мета дівчини була за цими…-
41,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
Тяжко у навчанні,..
*** Скільки днів, тижнів або місяців тривало тренування, дівчина втратила відчуття часу. Дзін виділив Томілі невелику кімнату. Він подбав, щоб вона мала все необхідне, але жити довелося майже по-спартанськи. Всі речі вміщалися в шафу та тумбочку, а спати доводилося на вузькому,…-
41,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
Перші серйозні випробування
*** Глава дзайбацу «Місіма» йшов коридором і почув, як пані розмовляють на підвищених тонах. — Ніно, що я тобі такого зробила? — спитала Томіла навмисне холодно. — Ти хоча б розумієш, як це виглядає? Думаєш, ніхто не бачить, як ти дивишся на нього? — ще холодніше запитала…-
41,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 819 820 821 … 942 Next
