9435 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
3.3
~ Я не могла зрушити з місця, мої ноги стали ватними, а очі не бажали це бачити. Це був Мінхо, але він був не один… Джисон. Я знала про невелику симпатію Кота до Джисона, але щоб настільки невелику.. Мінхо завжди нив, що ці почуття не взаємні. А я йому говорила, що з них вийшла б хороша…-
3,8 K • Ongoing
-
-
Chapter
4.4
Я не буду тебе чіпати. Я просто хочу з тобою поговорити. - сухо почав Мінхо. Добре, говори, я слухаю.- стараючись не видавати, що мені страшно. Тоді, коли ти мене побачила з Джисоном, той день. Я нарешті знайшов своє щастя і не хочу ще раз втрачати кохану людину. Я чомусь вимкнула…-
3,8 K • Ongoing
-
-
Chapter
Сік лохини і насіння волошки
☘️ Я не можу дихати. У легенях повно води. Під ногами нічого немає. Вуха заклала вода. Холодно. Приклавши зусиль, я відкрив очі. Навколо все зелене, багато бульбашок які підіймаються вгору. Я бачу маленький промінчик світла. – Прохаю! Допоможи мені! Мене ніхто не чує. «Чому…-
1,4 K • Ongoing
-
-
Chapter
бісить.
— Лейтенант Лі, не хочете кави? — чужий приємний баритон наповнює невеличке приміщення, змушуючи Мінхо здригнутися від несподіванки. «Ага, щоб я її тобі на голову вилив», — думає Лі, але замість цього на обличчі просяює псевдомила посмішка. — Якось іншим разом. Детектив Бан,…-
1,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
“Я поставлю своє життя на тебе”
Перед очима пролетіла велика біла ваза й разом з нею все життя хлопця. Вона з гучним звуком, що розбивав серце Хана, впала на фарфорове місце, куди килим не зміг дотягнутись. Джи Сон присів навпочіпки і почав збирати зламані її частинки, й продовжував коли пальці почали…-
14,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
Очі
Мінхо сидів на галявині перед будинком. Він приїхав в село до бабусі. Його батьки про щось говорили на кухні, обривки слів доносилися до хлопчика через відчинене вікно, завішане прозорими фіранками, що легенько гойдалися від вітру. А бабуся з дідусем тихо перемовлялися про щось,…-
1,5 K • Ongoing
-
-
Чонін продовжував намотувати кола по кімнаті й нервово смикав задирок на великому пальці. Губи були покусані до крові так, що на них не залишилося й живого місця. Дурна звичка. -Я ж казав тобі, - нарешті сказав він витріщаючись злим поглядом на Бан Чана, - мені потрібно було помити…-
17,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
Вогник та пропаще дитинство
Холодні руки з довгими пальцями стиснулися навколо його шиї. Вони повільно, але впевнено забирали останнє повітря з його тіла. Криві нігті, з брудом під ними, врізалися в його шкіру. Від холодного дихання біля вуха пробігали мурашки. Навіть крізь відкриті очі можна було побачити…-
17,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 798 799 800 … 946 Next
