9286 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
Перша частина
Трясця. Я більше. Не. Можу. Мені занадто... Дуже... Не знаю, надто прикро дивитися на них. На таких щасливих. Просто. Соромно зізнаватись, але мені заздрісно, що в деяких все так просто. Їх просто звела доля. Вони просто поділили житло один з одним і стали більше ніж друзі. Просто. У них…-
2,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Невеличкий дощ
Автор оригіналу: NicoleCollard Оригінал: https://archiveofourown.org/works/35236588/chapters/87808336 Невеличкий дощ Того дня, коли Андрес вперше помітив, що у нього тремтять руки, він просто розгублено насупився. Спочатку він звинуватив у цьому стрес, викликаний останніми пограбуваннями, але незабаром…-
3,1 K • Ongoing
-
-
Я сиділа на перилах перед щаблями. Вхід в дім, зі двору. Коли я прибула, сиділа під цими щаблями і чекала її, але не дочекалася. Сумно. Після повернення звідти, в мене ну дуже нило тіло. "Битись менше потрібно було" Пролунав голос одного із зізграйників. Без руки не дуже обробляти…
-
2,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 3: Наслідок відступництва
Наступного дня, під час ранкових тренувань Курото миттю почув чутки про напад на Патріарха клану Х'юга, що підтверджувало, що кров та шкірна тканина, які дав йому вчора Орочімару, належали Х'юга Хіаші. Незважаючи на те, що у Курото був свій план щодо цього, сама думка, що Орочімару…-
30,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
Тридцятого напередодні
— Гаррі, Гаррі, поглянь на мене, малий. Що то? Що то в мене в руці? Скажи "снич". Джеймс сидів навпочіпки біля дитячого стільчика, намагаючись відвернути увагу сина від знищення кухні кавалками каші, якими тому дуже кортіло кидатися. — Це типу як батько мрії в нас намалювався? — … -
Chapter
На передодні Геловіну
– Тобі не здається, що ми вже занадто дорослі для цього? – з явним сумнівом у голосі запитав Вілл після роздуму над пропозицією друга. – Анітрохи! – усміхнено вигукнув Майк, переступаючи поріг оселі Байерсів. Від холодного жовтневого повітря, що Віллер впустив до хати, Вілл ще…-
1,8 K • Ongoing
-
-
Chapter
Кучерява хмаринка
- Жвавіше! Чому ви як сонні мухи? - вигукував Чонін підбадьорюючи свою групу. - Синхронніше трохи, ну ж бо. І швидше, ви не на курорті. В цьому спорткомплексі Чоніна вважали одним з найкращих тренерів. Багато хто хотів записатися саме до нього, що зробити було неймовірно важко. Та…-
8,2 K • Ongoing
-
-
Chapter
Я загублена і я не бачу світла
Почніть пис Пов Юля: Я пролуплюю очі та розумію, що вчора вечір вдався на славу. Голова болить, руки розбиті, добре шо хоч морда ціла, хоча я і не здивована, рідко хто б насмілився б втулити мені, Юлі Бандитці! Я гроза Полтави і горда за себе, мені подобається те, що мене всі бояться,…-
4,6 K • Ongoing
-
-
Chapter
Епілог №3. Пані Директорка
Перших тижнів після Битви Минерва не пам’ятала – ті довгі дні залишилися чимось на кшталт розмазаної картинки за вікном потяга. Мозок її фіксував події і, певно, якось обробляв їх, бо руки здійснювали необхідні дії, а губи промовляли потрібні слова. Вона ховала мертвих і…-
47,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
Епілог №2
2.05.1998 У гарячці бою Люпин жодної миті не думав про те, що він робить і заради чого. Не було ані величної цілі, ані високих прагнень, ні обіцянок, ні жалю, нічого. Другорядному персонажеві вся ця словесна сухозлотиця не пасує. Нехай головний герой – Обраний, Рятівник – промовляє…-
47,9 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 512 513 514 … 930 Next
