9313 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
Домінуй наді мною
– Жень. – М? – Я хочу тебе трахнути. – Спартак, ти чого? – Трахнути. Прямо. Зараз. Янович відійшов на кілька кроків назад. Коля з Антоном давно роз’їхалися по домівках, і як це доволі часто буває, старший залишився у Спартака, щоб разом пограти в приставку чи подивитися…-
2,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Найкращий знахар
Його пальці були сховані під приємною ковдрою. Зап'ясток виглядав зверху. Річ спав на великій темно-фіолетовій подушці. Вкривався він вже меншою, але теплою ковдрою. Комфорт - це дуже важливо навіть коли твоє тіло, чорт знає де. - Річ! - істерично заволала Енід, змушуючи руку…-
12,2 K • Canceled
-
-
Chapter
У 1415 разів щасливіші
Джісон дивився на нього і не міг зрозуміти – як хтось може бути настільки сонячним? Не лише гарним, милим, добрим – Фелікс саме сонячний. Сидів собі з купою подряпин на колінках і руках і пив сік. Навіть не здогадувався, що серце його друга вже декілька разів зробило кульбіт. –…-
2,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
Глава десять: Нефритові очі
Обкладинка до цієї глави - обкладинка до цієї глави -Чон щоб тобі пусто було Чонгук! Я тобі багато разів казав що ти придурок та це вже ні в які ворота не лізе! – горланив Мін на всю квартиру. Вони якось перемістились із кухні у вітальню. І тепер Юн кидався подушками що лежали на…-
7,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
II
ІІ Дорога через землі Старків. Місяць до весілля Джона і Дейенеріс Джон хвилювався. Нещодавно святкували шістнадцятий день народження Дені. Тепер вона повнолітня і за місяць вони одружаться. Але юнака переповнювали змішані почуття. З одного боку він стане лордом,…-
10,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
Сон
Навколо могили панувала тиша. Всі люди мовчки стояли біля неї, схиливши голови. Дехто ніжно усміхався, хтось постійно шмигав носом, ховаючи сльози. Інші спокійно дивились на вже мертву родичку. В сім'ї Аддамсів смерть не вважали чимось жахливим, чимось страшним. Вони сприймали…-
12,2 K • Canceled
-
-
Chapter
Сонце
... В голові відразу сплив її образ, в глибині душі заржевіла та, часом стерта надія. Струсивши головою, ніби звільняючись від нав'язливих думок про дівчину, він рівним твердим голосом відповів чоловіку. - Нехай заходить. Серце почало битись в шаленому ритмі коли в проході…-
416 • Ongoing
-
- Previous 1 … 466 467 468 … 933 Next
