9396 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
Чи можу я поцілувати тебе?
Ґурен як завжди сидить за останньою партою, підперши голову рукою, і з сумним лицем дивиться у вікно на те, як неквапливо рухаються хмари, та іноді роздивляється обличчя школярів молодших класів, які вже йдуть додому. Він не відкрив зошит, не записав нову тему, та й навіть зараз не…-
1,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
january blues.
Образ тієї жінки часто згадувався уночі. Лиш опівночі, він знову відчував оксамит тих долонь, що ніколи не хотів відпускати. Пальці стискували атлас нічної сорочки, котра виблискувала при сяйві місячного світла. Вітер намагався вдертись до оселі, заполонити розум, однак вогонь,…-
3,0 K • Ongoing
-
-
Ситуація в Racoon city змінила її та її життя назавжди. Ні, Клер з дитинства розуміла, яким тяжким може бути життя та небезпечним світ. Коли батьки померли й вони залишилися з Крісом разом, кожен день став як боротьба за життя. Брат заробляв на їх життя доволі непогано, все-таки…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Chapter
Чарівний ліс
Знов по хащах щось там бродить. Чоловік вкотре бідкався на те кляте село, а тут ще й в ліс він зайшов, на пошуки хоч чогось їстівного. Може й фортуна була на його боці, та його непокоїло те, що біга щось таке незрозуміле. Наче й не тварина, вух нема, хвоста нема, а погляд звіриний з-за…-
1,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
У темному лісі
Дівчина бігла лісовою стежкою не розбираючи дороги і нерідко спотикаючись о каміння, що лежало на шляху та великі гілки дерев. Сльози, ніби навмисне намагалися затьмарити погляд, незважаючи на те, що молода особа всіляко намагалася зупинити потік солоної рідини з очей. Гарчання…-
1,4 K • Ongoing
-
-
Chapter
***
— Одного разу ти сказав що єдине, що рухає людиною, це страх. Хіба це так? Хіба нема любові в твоєму житті, Олександре? Тоді, на балконі у захопленому того дня місті Вавилон, Гефестіон спитав його. Олександр відповів, проте запам'ятав це питання. "Хіба немає любові у…-
397 • Ongoing
-
-
Chapter
Удома
Він повернувся. Невпізнаний, посивілий, списаний з рахунку як мертвий. Після стількох років поневірянь нарешті вдома. “Хто натягне цей лук, — почув він, — і простромить стрілою вушка дванадцяти сокир, той отримає руку прекрасної господині”. Він забув, як виглядає його…-
408 • Ongoing
-
-
Chapter
І потім вона… (Пролог)
Літня ніч. Лише зірочки та повна луна освітлювали шлях троїх друзів: Бога,його хафурі та звичайній дівчині. Вони розмовляли та сміялися,хоча Хійорі вже було треба бути дома. Але,Хійорі навіть не думала про це,як і Юкіне,тому вони спокійно розмовляли,а в цей час Ято думав,як…-
626 • Ongoing
-
-
Chapter
…зникла?
Був ще ранок,7 годин. У цей час Хійорі ще спала,але не в цей день. Тяжке дихання та слабі від нервів ноги заважали швидко бігати,але вона продовжувала пригати по будинкам,молячись Богу,щоб з Ято усе було добре. Кілька хвилин тому,Кофуку зателефонувала Хійорі,та сказала,що Ято не…-
626 • Ongoing
-
-
Chapter
we’ll meet again.
Кава на столі лишається неторкнутою. Навіть приємний аромат стає менш виразним і вони обов'язково помітили б це, якби в кафе не стояв вічний запах випічки та кавових зерен. Він тримає її руки в своїх, наче зачарований проводячи раз за разом великим пальцем по кісточках. Вже…-
556 • Ongoing
-
- Previous 1 … 303 304 305 … 942 Next
