9373 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
4.04.2029-6.04.2029(933)
- Сука, кожен день по 40 гривень за стакан кави, а згадую я, блядь, лише слова з якихось віршів! Це, сука, взагалі ніяк! Це вже не блокнот, а збірник цитат якийсь! Юля з Мартою сиділи в невеликому кафе біла офісу. Фіолетовий блокнот був відкритий, ручка вже виводила у ньому новий…-
27,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
синець
робота на осінній фікрайтерський з'їзд 2021. ключ "Поки ти тут" У відділку темно але холодне світло монітора все одно сліпить очі. Мозок вже потроху закипає, як лють. Хоча остання не затихала у Коґамі в тілі вже дуже, дуже довгий час. Він має рацію. Він знає, що він має рацію, та його…-
3,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
У потязі
Всім сонечкам привіт! Це моя перша робота, тому не судіть суворо. Приємного прочитання!♡ 🎧 Midness Imagination (slow + reverb) Ніч. Темно. Тьмяне світло ліхтарів освітлює вулиці міста. По щиколотках дме легкий вітер. Женя та Спартак стоять на вокзалі з сумками в руках. Навколо ні душі, а в…-
647 • Ongoing
-
-
Chapter
Доторки
А Янович не любив повертатися додому. Останні пів року для його сім’ї видалися важкими, і як би їх класифікував сам Євген — руйнівними. Для нього це було складно, бо тісний зв’язок ще донедавна і з батьком, і з матір’ю зараз рвався під тиском навколишніх обставин, бридких…-
20,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Два милих ніжно-блакитних ока
У Ріби Долархайд-МакКлейн була шкіра насиченого кольору сепії та усмішка, здатна розсіяти морок. Її карі очі дивилися туди, звідки вона чула голос. Якби Вілл не знав про її сліпоту, то подумав би, що Ріба бачить його наскрізь. Можливо, бувши сліпою, вона бачила набагато більше за…-
56,2 K • Ongoing
-
-
Chapter
В Лондоні
–один амерекано, буть ласка- його англіська звучала ламано. Нібито росіянин говорив українською, такоюж була і англіська Володі. Перший день в Кемприджі видався тяжким і в одночас дуже цікавим. Не вимовно красива архітектурра, нові знайомства це все на мить заглушило на деяку…-
554 • Ongoing
-
-
Chapter
Восьма емоція
Йокогама. Одинадцята ранку. Ацуши невеликим кроком йшов до станції метро. Навкруги, як завжди було шумно, а в потилицю почало пекти сонце. Хлопець просувався між натовпу на пішоходному переході і повільно поринав у свої думки, розглядаючи обличчя незнайомих людей, які йшли…-
1,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
старі спогади
— Чому я вічно бачу, як тебе б'ють? Чому ти не відповідаєш їм силою? — злісно шипів Вей, намагаючись утримувати двері кабінету з історії (який був настільки історичним, що вже розвалювався) і не дати шкільним хуліганам проникнути всередину. — Та йдіть звідси! Ми не збираємось…-
2,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 199 200 201 … 940 Next
