9390 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
1/3
Ванда не була фанаткою людей. Вона ніколи не потребувала когось біля себе. Когось випадкового, когось задля заповнення порожнечі. Та їй були потрібні ті конкретні. Її батьки. Її брат. І тепер, можливо, дехто ще. Відтоді, як брат Ванди загинув, вона не почувалася в безпеці. Ні…-
1,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Як раніше вже не буде ніколи.
Чонгук розплющив очі від звуку будильника, мабуть, тепер цю пісню він точно зненавидить назавжди. Так рано він вже давно не прокидався. Йому взагалі хотілось, щоб цей ранок не наставав ніколи, але час безпощадний. Коли він стояв у ванній мов у воду опущений, такий розгублений й…-
13,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Ex nihilo nihil fit
- Ex nihilo nihil fit. — Чимін завмер, вдивляючись темряву. Радіоведучі вечірнього ефіру довго обговорювали слова давньоримського поета-філософа та його знаменитий твір «Природа речей», але запам'яталося саме це. З усіх незнайомих слів мозок виділив лише кілька: - З нічого не виходить…-
2,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Доки ти жартуєш, я закохуюсь
Сьогоднійшній день в Яновича видався важким та перенасиченим. З самого ранку дві зустрічі, потім інтерв'ю, зйомка на шоу а опісля написання теми до подкасту. Коли він глянув на екран блокування, то година була вже "19:28". Сховав телефон до кишені і змучено відкинув голову на…-
5,4 K • Ongoing
-
-
Chapter
Квіти Інтейват
«Силі небесні, з ким я зв'язалася?» Примітка: квіти Інтейват, коли виносяться з їх Батьківщини Кенріах, затвердівають, поки не повернуться. *** Нарешті квіти в її волоссі, зірвані вже більше ніж п'ятсот років тому, пов'яли. Швидко, за якусь мить вони потемніли, перетворившись з…-
295 • Ongoing
-
-
Chapter
Місяць сьогодні гарний…
Джісон дивився на великий повний місяць у вікні. Він був таким близьким, що здавалося його можна рукою торкнутися. Поруч сидів ще дехто — Мінхо. Він також задивився на місяць у величезному вікні. Старший хотів було щось сказати, та молодший його випередив. — Місяць сьогодні…-
345 • Ongoing
-
-
Chapter
The Watcher’s Eye
— Нороі. — шепіт, відлунням прокотився по високій, сталевій стелі, зіржавілого, старого амбару. Час від часу, мушу нагадувати собі своє ім’я. Більше нікому, так мене називати. На цій підлозі так холодно і руки, прив’язані до стовпа, вже затерпли. Як же сильно хочу додому… Там…-
6,4 K • Ongoing
-
-
Chapter
Навшпиньки
За роки своєї роботи Какаші бачив мабуть все, що може запропонувати така мерзенна істота як людина. В нього не було жодних ілюзій з приводу шляху шинобі і можливих наслідків цього вибору довжиною в життя. Іноді дуже короткого життя. Але він абсолютно точно не був готовий читати…-
3,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 121 122 123 … 942 Next

