Фанфіки українською мовою

    Генрі Грейс

    Фанфіки 1
    Розділи 6
    Слова 3.2 K
    Коментарі 0
    Читання 16 хвилин16 m
    • Обкладинка Розділ 6
      від Генрі Грейс Коли я залишила свій дім, я усвідомлювала, що шлях до Невади буде непростим. Я не знала, що сталося зі світом і яким він став після зникнення людей. Я не знала, які небезпеки можуть чатувати на мене в дорозі, але я була рішуче налаштована і готова до будь-яких викликів. Я розуміла, що…
    • Обкладинка Розділ 5
      від Генрі Грейс Загорнувшись у м’який рушник, я поглянула на себе в дзеркало. Моє відображення виглядало втомленим, але я знала — потрібно починати діяти. Я почала обмірковувати свої подальші кроки, щоб вирішити проблему, яка мене тривожила. Я сіла на ліжко і заплющила очі, намагаючись…
    • Обкладинка Розділ 4
      від Генрі Грейс Мені стає страшно. Я розумію, що маю щось зробити, але не знаю — що саме і як. Відчуваю, як свідомість охоплює страх. Серце б’ється все швидше, дихання частішає, руки тремтять. Я намагаюся заспокоїтися, але не можу стримати сліз, які виступають на очах. Борюся з панічною атакою, що…
    • Обкладинка Розділ 3
      від Генрі Грейс Вранці я прокидаюся від променів сонця, що заглядають у вікно, і повільно відкриваю очі. Простягаю руку, щоб вимкнути будильник на тумбочці біля ліжка. Обережно повертаю голову і бачу Хадсона, який спить поряд, глибоко зітхаючи й повільно здіймаючи груди. Я усміхаюсь і лагідно…
    • Обкладинка Розділ 2
      від Генрі Грейс         Розплющивши очі, я бачу, що лежу… в джунглях. Зачекай, у ДЖУНГЛЯХ?! І перше питання, яке спадає мені на думку:— Що, чорт забирай, я роблю в джунглях?! Але потім я бачу, що я тут не одна. Прямо переді мною стоїть високий темноволосий хлопець із зеленими очима. Ні, не просто…
    • Обкладинка Розділ 1
      від Генрі Грейс 2031 рік. США, Каліфорнія. Сан-Франциско Ще один сонячний ранок. Я стою в черзі за кавою у своєму улюбленому кафе Lafey і думаю про завтрашній шкільний іспит, який, схоже, я провалю. Історія, мабуть, не мій коник, – думаю я, і, взявши своє лате, прямують до школи. Заглиблена у свої думки, я…
    Note