Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Stories
6 976
Words
24,7 M
Comments
9 527
Reading
85 d, 20 h
-
Доджі Ханзо — самурай, коваль і нащадок двох світів: благородного клану Журавля та містичного спадку клану Лиси. Пройшовши шлях честі, втрат і зради, він шукає баланс між обов’язком і власною долею. Його меч не лише ріже сталь, а й захищає від темряви, що повільно огортає світ.- 7,7 K • Бер 12, '25
-
-
Так трапляється, що ловиш гіперфікс на конкретній людині. Іноді це може бути твій друг, якого знаєш декілька десятків років. І від цього ситуація стає вкрай драматичною.- 1,7 K • Бер 12, '25
-
-
Кожна подорож – це вибір, навіть якщо здається, що вибору немає. Кожне відображення – це питання, навіть якщо здається, що ти вже знаєш відповідь. «Антрекот із окуня» – історія, що рухається, ніби авто в тумані: впевнено, але без гарантій, що попереду дійсно є шлях. Як сказав би герой цієї історії: «Оповідання, як життя – береш його, сподіваючись зрозуміти суть, а в результаті гортаєш сторінки,… -
Ти можеш довіритися йому/їй у будь-якій ситуації. Головне не боятися і відпустити погані думки -
Пориньте у світ, де абсурд став нормою, а минуле нав\’язливо повторюється. 1984 рік. Місто Горлівка, що загрузло в сірій рутині та нескінченному святкуванні Дня Перемоги. У центрі подій – Єва, людина, яка прагне вирватися з цього полону лицемірства та фальші.- 79,4 K • Бер 8, '25
-
-
ВАЖЛИВО! Фанфік повний ООС і він може вас вбити своєю неканонічністю. Але незмінним лишається Танос, який хоче повернути собі славу крутого репера. І Нам Гю, який затьмарює цю ціль своєю богічністю (та психологічними проблемами). Коротше, читайте і самі собі робіть висновки!- 1,0 K • Кві 17, '25
- 1,9 K • Тра 24, '25
- 1,5 K • Тра 24, '25
-
- Одержимий хлопець нарешті зустрічається з його «музою», ховаючи свої справжні наміри. Через його обсесію, він геть не помічає власних протиріч, не бачить проблематики в своїй поведінці, ідеалізує дівчину, яку вперше бачить.
- Людина Може Може залізти на гору, Літати, мов птах. Надію свою не втрачати — Кров’ю, та хоч у сльозах. Сильна, відважна, кмітлива. Овва! Попереду дорога. Життя постійно турбує, Але часу нема. Кує на дереві зозуля, Зирк направо! Там берези Веселяться, грають край вод. Бігають два зайці, кохають, А недалеко й вовк, Чатує коло осик. Людина іде… І чути сорочин…
- Ви вірите в реінкарнацію? Якщо так, то тут є цікава історія, яка розповідає про людину, що перемістилася у чуже тіло після смерті. Але щось не так з оточуючим світом…
- Спочатку йому здалось, що це знову Міртл затягує привичну «серенаду». Але він майже відразу зрозумів: ні, це не так. Міртл ніколи не плакала так надривно і тихо, так тужливо і щиро. Привид заходився у дикому криці для привертання уваги, а цей плач благав про допомогу.
- Previous 1 … 24 25 26 … 698 Next
