Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Фанфіки
6,842
Слова
23.1 M
Коментарі
9,319
Читання
80 d, 7 h
-
Впродовж цієї історії Люсі пишається своїми двома найвизначнішими Талантами: Слухом та Дотиком(хоч і намагається це приховати). І автор закінчує свою історію на одному відкритому питанні “Якби змінилось життям героїв без своїх здібностей?”. І саме на нього я намагаюсь відповісти у цій оповіді. -
Супергеройське життя складне. Особливо якщо ти лисий і тобі не платять за порятунок людей, а в магазині вже ось-ось як закінчиться розпродаж. Що ж робити в такому разі? Позичати гроші. - ДИСКЛЕЙМЕР Фанфік є фентезі версією ношого всесвіту де існують титани з атаки титанів гарного читання (: В Америці появився невідомий вірус люди починають збільшуватись й в них пропадають полові органи як вірус розпоширюється не відомо Тим часом простий хлопець Джон не знаючи цієї новини їде до своїх родичів в Нью-Йорк аж раптом його машину бере 12,4 метровий титан він в не розумінні бере одну…
- Костя навчається у закритій академії для фей. У випускному році всі вони беруть участь в обов’язковій церемонії Спорідненого полум’я — визначення свого соулмейта, партнера на все життя. Кості, фею світла, в ролі цього соулмейта дістається Валік — фей холоду і зими, з яким вони не мають нічого спільного, крім взаємної неприязні одне до одного. Але їм доведеться відкинути свої почуття і співпрацювати, аби за…
- 5.8 K • May 24, '25
- 5.6 K • May 24, '25
- 1.1 K • May 24, '25
-
-
Пориньте у світ, де абсурд став нормою, а минуле нав\’язливо повторюється. 1984 рік. Місто Горлівка, що загрузло в сірій рутині та нескінченному святкуванні Дня Перемоги. У центрі подій – Єва, людина, яка прагне вирватися з цього полону лицемірства та фальші.- 79.4 K • Mar 8, '25
-
-
Остання надія, така мізерна, що аж боляче, не покидає Му Ціна. Останні секунди сподівань, що йому все-таки протягнуть руку допомоги, за яку він вхопиться своєю обпеченою долонею й отримає шанс пожити ще хоч трохи.- 195 • May 7, '25
- 525 • May 7, '25
- 181 • May 8, '25
-
- Десь за хмарами завжди сяють зорі. Різдво, де Волдеморт ще є просто людиною.
- При яскравому та прекрасному сяйві місяця переді мною стояла жахлива картина. Потвора схожа на вовка волокла за собою свиню. Його хутро було чорним як вугілля, а пазурі ніби пара гострих як бритва кинджалів. В цей момент у мене затремтіло все тіло. Ось воно, те що я шукав, пригоди. Битви з монстрами. Порятунок людей. Те що я хотів. Але чому? Чому мої ноги мене не слухають? Вони тремтять немов колоски по вітру.
- Попередній 1 … 11 12 13 14 Далі
