Розділи
-
Частина 1. Один день тому — Добре. Я йду в долину. Забираю Олю та Дітей лісу. Ти їдеш у Красноярськ, шукаєш вагон і повертаєшся з ним сюди. Намагаймося зробити все за добу. Зустрічаємося тут завтра близько опівдня. Хрест помовчав, обмірковуючи. Потім кивнув. — Згоден. І, як…-
62,0 K • Ongoing
-
-
Едді різко прокинувся. І не одразу зрозумів, де знаходиться. Кілька секунд перед очима ще стояла темрява зі сну. Сирі коридори. Чийсь сміх. Скрип металу десь зовсім поруч. А потім усе розсипалося. Залишилось тільки важке липке відчуття страху. Едді повільно сів на дивані й провів…-
28,9 K • Completed
-
-
— О, командире, як ваш раночок? Не бажаєте кави? Сова, що у своїх роздумах виповзає на кухню, скривлюється, наче від зубного болю. Побратими, що сидять за столиками, співчутливо косяться у його бік. Бо знають: зараз може бути сцена титанічної витримки від «смертобивства». Як…-
29,6 K • Ongoing
-
-
Розділ двадцять сьомий Похмуре лютневе небо нависало, затягнуте сірими хмарами. Вони майже торкалися верхівок темних дерев, а вітер час від часу зривав із землі тонкий сніг і тягнув його вздовж стежки. Холод пробирався під мантію, залазив під комір і швидко холодив…-
277,3 K • Completed
-
-
~ Спогад 13 ~ Грудень, 1996 року Кабінет Зіллєваріння, Гоґвортс ♫ 360 (Arr. For Cello Obligato and String Quartet) Peter Gregson Різдвяна вечірка Слизорога була просто чарівною. Щойно Герміона переступила поріг кабінету, її одразу огорнули тепло, музика й гомін десятків голосів. Повітря…
-
277,3 K • Completed
-
-
Вона любила лишати засоси на його тілі – на його білій тонкій шкірі (як тільки вона не зашкарубла за майже цілий рік поневірянь, блукань лісами, під дощами і холодними вітрами, спання у наметі під однією ковдрою з двома іншими хлопцями, у бруді, поту, крові та лайні), де вони…-
56 • Completed
-
-
Сніг м’яко та тихо падав на землю. Алекс потер руки, намагаючись зігрітися. Пальці не слухалися. Він списував це на холод – але це не допомагало. Він стиснув пальці сильніше, ніби це могло зупинити серце. Хотілося заплющити очі й не бачити того, що щойно відкрилося його…-
31,0 K • Ongoing
-
-
Спочатку звук видався частиною сну Сонхви. Тепла озерна вода огортала його шкіру, промені сонця сяяли крізь поверхню, освітлюючи глибини. Він не міг вдихнути: тіло повністю підкорилося товщі води, волосся парило над головою. Коли він поглянув на свої пальці — ті вже вкрилися…-
125 • Ongoing
-
-
Розділ двадцять восьмий Білосніжне, майже золотаве волосся Луни було першим, що кинулося Герміоні в очі. Вона сиділа в камері сама. Її довге волосся спадало вниз світлою рікою, розсипаючись по плечах і тонкій тканині старої сукні. Луна сиділа на холодній підлозі, трохи…
-
277,3 K • Completed
-
-
~ Спогад 11 ~ — Це погана ідея, Драко. — Герміона поспішала за ним порожнім коридором, намагаючись достукатися. — Дуже погана ідея. — Ти вже це казала, — недбало кинув він. Вони йшли порожнім коридором Гоґвортсу. Тиша була неприродною. Десь поруч чергували аврори.…
-
277,3 K • Completed
-
- 1 2 … 41 Next
