Розділи
-
Коли я залишила свій дім, я усвідомлювала, що шлях до Невади буде непростим. Я не знала, що сталося зі світом і яким він став після зникнення людей. Я не знала, які небезпеки можуть чатувати на мене в дорозі, але я була рішуче налаштована і готова до будь-яких викликів. Я розуміла, що…-
131 • Ongoing
-
-
Загорнувшись у м’який рушник, я поглянула на себе в дзеркало. Моє відображення виглядало втомленим, але я знала — потрібно починати діяти. Я почала обмірковувати свої подальші кроки, щоб вирішити проблему, яка мене тривожила. Я сіла на ліжко і заплющила очі, намагаючись…
-
131 • Ongoing
-
-
Мені стає страшно. Я розумію, що маю щось зробити, але не знаю — що саме і як. Відчуваю, як свідомість охоплює страх. Серце б’ється все швидше, дихання частішає, руки тремтять. Я намагаюся заспокоїтися, але не можу стримати сліз, які виступають на очах. Борюся з панічною атакою, що…
-
131 • Ongoing
-
-
Вранці я прокидаюся від променів сонця, що заглядають у вікно, і повільно відкриваю очі. Простягаю руку, щоб вимкнути будильник на тумбочці біля ліжка. Обережно повертаю голову і бачу Хадсона, який спить поряд, глибоко зітхаючи й повільно здіймаючи груди. Я усміхаюсь і лагідно…
-
131 • Ongoing
-
-
Розплющивши очі, я бачу, що лежу… в джунглях. Зачекай, у ДЖУНГЛЯХ?! І перше питання, яке спадає мені на думку:— Що, чорт забирай, я роблю в джунглях?! Але потім я бачу, що я тут не одна. Прямо переді мною стоїть високий темноволосий хлопець із зеленими очима. Ні, не просто…
-
131 • Ongoing
-
-
Була майже північ, і він не спав. У нього були важливіші справи, ніж спостерігати за внутрішньою стороною повік. Слухати, як холодний дощ стукав по даху. Дивитися, як вуличне світло, спотворене водою на вікні, падало на обличчя Браяна. Боже. Або думати, як він взагалі тут…-
7.3 K • Completed
-
-
Дом чекав. Минуло всього кілька годин, але... Він міг би прочекати ціле життя. Він бачив, як хитнулася машина, коли Браян повільно прокинувся. Дом пам'ятав це. Як виглядав Браян, потягуючись вранці. Як яскраво світило сонце, виблискуючи променями на блондинистих кучерях на світанку.…
-
7.3 K • Completed
-
-
Він обмірював кроками кухню, поки Джессі налаштовував програму. — Майже готово, чесно. Зараз тільки обійду фаєрвол і підключуся до супутника, до якого дає доступ цей USB, — щебетав Джессі. Чесно кажучи, це заспокоювало Дома. Здавалося нормальним. Єдине, що могло б довершити…
-
7.3 K • Completed
-
-
На західне узбережжя налетів довбаний шторм, що тривав цілих ДВА ДНІ. Вулиці були затоплені. Дороги зруйновані. Будинки просіли. Електрика з’являлася і зникала, а потім верталася знову. Те саме з телефонним зв'язком. Три дні пішло на те, аби дістатися до гаража. І Дом тихо…
-
7.3 K • Completed
-
-
Було збіса рано, щоб взагалі існувати, але Браян піднявся під ледь чутне бурчання Дома. На щастя, він і далі спав. Що за чортівня. Сонце ще навіть не зійшло. Чому він прокинувся? Браян поплівся до ванної й позіхнув, поклавши руку на стійку. І завмер з відвислою щелепою. Боже милий.…
-
7.3 K • Completed
-
- 1 2 … 27 Далі
