by Syrnych0kk —— Про що задумався? За вікном мерехтів вечірніми вогнями Київ. Із привідкритого вікна долинав шум автівок, свист вітру, та шелест кленів і каштанів, листя яких уже вкрилося червоним рум’янцем. Сонце уже давно сіло за горизонт, тьмяне світло люстри освітлювало спальню. Десь у…
by sifia —Кирій сидів на кухонному табуреті, тримаючи в руках чашку з охололою кавою, і намагався вдавати, що присутність Артема в його квартирі — це просто тимчасовий кошмар. Але пістолет, який зник зі столу, і папери з якимись шифрованими записами, що Артем гортав на ноутбуці, нагадували:…
by Shnuryl —13 грудня 2016 рік Аліна вже декілька годин розбирала довідки студентів Кіотського університету. Спина боліла від тривалого сидіння на одному місці, тому дівчина вирішила піти пообідати. Вона встає зі свого місця, потягується, скидає халат і одягає тепле пальто. Відчиняє двері і…
by Tay N Kongreyv —В пітьмі був хтось. Він спостерігав. Як звір у темному лісі, що вже знайшов свою жертву і тепер просто вичікував слушної миті. Джефф завмер. Він чув своє хрипке дихання. Розумів, що варто бути спокійнішим. Адже за власним шаленим серцебиттям нічого не можливо розібрати. «Не…
by Сріблятко —Цієї ночі Йошікі бурчав і стогнав крізь сон. Його тіло поверталось із боку на бік. Ситуація справляла враження, що йому просто сниться нічне жахіття. Шкода, нікого не було поруч, щоб помітити, як частинка Хікару зливається з новим тілом. ***** Перед очима була наче криваво-червона…
by dreamerell —Для неї, крихітної синички, чию подобу вона так любила приймати, Ейс завжди пах липою. Свіжою й ніжною, щойно розквітлою, коли на його щоках проступав яскравий рум’янець. Солодкою і соковитою, коли посмішка ставала хитрою, грайливою. Деревно-гіркою, майже зів’ялою, коли демони…
by Tay N Kongreyv —Світло згасає і звучить сигнал початку виступу. Хлопці одночасно роблять глибокий вдих. І знову таке знайоме єднання огортає нервовим збудженням, коли невидимі розряди струму поколюють кінчики пальців, підіймають волосся на потилиці дибки. Відчуття ейфорії від магнетизму…
by Karambolyyy —Фредеріка — Дихай, гаразд? Просто дихай. Мені здавалось, що я провалююсь крізь підлогу, крізь землю кудись униз, що стіни Ланґрасу пожирають, стискають мене. Я не вірила, що переживу це. Я знала, що зараз помру, що уже помираю. Одним маленьким острівцем безпеки серед цього…
by Karambolyyy —"Ріко стає кращою. Не така гостра та бездушна. Сподіваюсь, Сатору теж це бачить. Зараз як ніколи я певен, що нам усе вдасться в майбутньому. Інакше просто бути не може. Та міжшкільна гра імені якоїсь дуже важливої меценатки не така вже й складна. Питання легше завчити, ніж я…
by Сріблятко —На місці зазначеної адреси була лише закинута будівля. Бетонні конструкції, нагріті літнім сонцем, височіли на кілька поверхів. Тіло Йошікі пробирали дрижаки, серце калатало так, що навіть у вухах було чутно. Хікару це побачив і легко погладив юнака по спині. — Не хвилюйся, усе…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.