Розділи
-
Ніч уже давно опустилася на корабель. Зірки над головою — мов холодне срібло, що мерехтить у темряві. На палубі тихо, майже безвітряно. Ти знаходиш Ло в тому самому кутку, де він зазвичай ховається від шуму команди. Поруч на лавці — скромний букетик із декількох ромашок, акуратно…-
1.5 K • Oneshot
-
-
Пронизливий вітер гойдав ліхтар біля ґанку. Сухі пагони, що колись були мальвами, хиталися, відкидаючи тіні у вікно хатинки. Всередині було похмуро - ранні зимові сутінки заполонили кімнату, що слугувала майстернею травника, кухонькою і спальнею водночас. Хмиз палахкотів у…-
19.4 K • Completed
-
-
Сліпуче світло вдарило в очі. Костя примружився. Після кількох годин у темній машині, де лише іноді з вікон проблискувало світло ліхтарів, зайти в магазин, де холодне світло зустрічає відвідувача, трохи вибиває з колії. Та, мабуть, не більше за голод. Хоч вони й підозрювали, що…
-
6.2 K • Completed
-
-
Хтось скаже, що це вигадка. Що фігня собача. Але це — моє життя. Те, що я бачила, чула, відчувала. Те, що прожили мої люди — друзі, названі брати. Це було справжнє. Але, на жаль… На жаль, розповідь піде не з початку. Бо я сама себе…-
3,7 K • Ongoing
-
-
Цей ранок не можна було назвати сонячним. Небо огортали сірі хмари, які вдалині ще й супроводжувалися громом та яскравими спалахами блискавок, що було більш ніж частим явищем для гір і чудовим часом, щоб продовжити додивлятися сни, але не для нашої білої вовчиці, Енжел. Їй час…-
17.6 K • Ongoing
-
-
Прийшла п’ятниця. І сьогодні був той день, коли Чонгук після роботи мав поїхати з ночівлею до Намджуна — святкувати його день народження. Як зазвичай, зранку Техьон провів Чонгука і сам сів за свою роботу. Протягом дня вони листувалися. Чонгук писав, що все добре, запитував, чи…-
126.4 K • Completed
-
-
Золотаве світло ніжно торкалося дахів - так лагідно, мов не хотіло розбудити. У подвір’ї вже стояли коні, нав'ючені торбами, навколо снували мовчазні охоронці. Басень перевіряв вузли, а Ґаошунь підписував пергамент. Дзіньши сидів на коні, мовчки вдивляючись у горизонт. Він…
-
19.4 K • Completed
-
-
1034 слова Вони йшли з Гостролапкою по лісу. Вона раз по раз зупинялася, щоб розказати про місця у лісі. — Оце закиданий Громошлях, — вела своє Гостролапка. — Я, до речі, скоро стану зброєм. —Чудово, — відсторонено сказав Рудошмот. Думками він був далеко звідси. Рудошмот все…-
11.5 K • Completed
-
-
-
Сніг за вікном падав тихо, мов зберігав мовчання між двома, хто більше не наважувався говорити. Тьмяне світло ліхтаря повільно коливалося, кидаючи тіні на стіни. У кабінеті Дзіньши було холодно, хоча вугілля й жевріло у жарівні. Тепло не могло заповнити чорну діру в його серці.…
-
19.4 K • Completed
-
- 1 2 … 22 Next
