Розділи
-
Через дорогу одна від одної стояли дві огрядні пляжні хатинки. Такі, що завеликі на одну людину, та тісні на двох. Їх розмір запросто викликав некомфортне відчуття порожнечі. Хікару вже давно зник у своєму будиночку, у вікнах уже не було видно світла. Дорогою Йошікі мовчав, так і…-
8,1 K • Ongoing
-
-
На місці зазначеної адреси була лише закинута будівля. Бетонні конструкції, нагріті літнім сонцем, височіли на кілька поверхів. Тіло Йошікі пробирали дрижаки, серце калатало так, що навіть у вухах було чутно. Хікару це побачив і легко погладив юнака по спині. — Не хвилюйся, усе…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Йошікі та Хікару сиділи у старому човні, що самостійно веслував. Навколо простягся густий туман зі спотвореними силуетами людей. Хікару роздивлявся все навколо з обережністю та інтересом. — Йошікі, як ти це зробив? Це і я так умію? — Ні, тільки я, — Йошікі лише мить був…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Старий сон щоразу турбував Йошікі у найтяжчі ночі. Логічного кінця так і не наступало. Можливо, він вже несвідомо відчував, що саме сталось, але боявся в цьому переконатися. Він боявся побачити це у своїй руці. Голос ніколи не давав підказок, нічого не питав. Він завжди казав…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
— Йобана в рот, у мене вистрілили нахуй, чи що? — з цих слів почався ранок Стьопи. Перша річ, яку він помітив, — пляшка води, яку він схопив і залпом випив половину. Потім він помітив пігулку від голови і теж її взяв, запивши водою, що залишилася. Тільки коли хлопець прийшов до тями,…-
41,2 K • Completed
-
-
Тіло Сатору охололо до того, як Суґуру дістався до нього. Воно лежало посеред подвір'я... подвір'я, де Суґуру залишив Сатору, бо той запевнив, що з ним усе гаразд, що він упорається. Залишив один на один із людиною, яка вже завдала удару. А тепер повернувся і знайшов його накрите…-
29,2 K • Ongoing
-
-
Їх відправили на наступну місію. Та ще одну. Та ще одну. Та ще одну. Виправдання відтепер не полягало в тому, що їхню надійність варто перевірити, воно переросло в потребу використовувати їх через надзвичайну цінність. Сатору був невразливим чудовиськом, яке пожирало…
-
29,2 K • Ongoing
-
-
Йошікі різко підкинувся, як від страшного сну. Він хотів, щоб це був лиш сон. Де Хікару? З ним усе гаразд? Я підвів його... Чому я завжди такий? Він лежав на ліжку. Тіло відчувало, що це не його кімната, не його постіль. Приміщення було в глухій темряві. Світла з вікна не вистачало, щоб…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Йошікі вже три дні не виходив з дому. Пережиті за всі ці дні небезпеки та емоції послабили його організм. Температура не спадала. Хікару час від часу приходив його навістити, але поговорити нормально так і не вдалося. Йошікі майже весь час спав, а коли просинався, не був у стані…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
По поверненню до села хлопці хотіли звернутись до Пані Куребаяші. День уже перевалив за обідню пору. Вони йшли пліч-о-пліч і котили поруч велосипеди. Йошікі боявся, що через його ситуацію з фрагментом Хікару рано чи пізно постраждає. Тепер, після злиття не було найменшої надії, що…
-
8,1 K • Ongoing
-
- 1 2 … 96 Next
