by AnriDeBorze —288 рік від Завоювання Через двадцять шість днів після повернення «Вітряна Наречена» знову була готова до моря — принаймні так це сформулював Террон. Фарен стояв на причалі й дивився на нові дошки правого борту, світліші за стару обшивку й добре помітні там, де піратська галера…
by AnriDeBorze —288 рік від Завоювання «Вітряна Наречена» втратила Лісс із виду ще до полудня. Світлі будинки острова спершу стали вузькою смугою над водою, потім кількома плямами в серпанку й нарешті зникли зовсім. Фарен стояв біля правого борту довше, ніж вимагала цікавість. Раніше він уже…
by AnriDeBorze —288 рік від Завоювання Корабель міг чекати одинадцять днів. На дванадцятий спадкоємці Мороса Веллара мали право прийняти іншу пропозицію, і Неро прийшов до Фарена з книгою ще до сніданку. — Одинадцять днів. Фарен відклав ніж, яким різав хліб. — Скільки бракує? Неро назвав…
by AnriDeBorze —288 рік від Завоювання Капітана вони шукали двадцять три дні. Ще до початку Фарен припускав, що головною проблемою стане ціна. Лісс швидко довів протилежне: у одному з найбільших портів, які він бачив у цьому світі, людей із титулами капітана, керманича чи штурмана вистачало в…
by AnriDeBorze —288 рік від Завоювання Фарен розплющив очі. Над ним било в повіки незнайоме полуденне сонце, під спиною пік камінь, а з вітром тягнуло сіллю. Останнім, що він пам’ятав, був зовсім інший біль — той, після якого вже не прокидаються. Він не ворухнувся. Спершу прислухався до серця й…
by Ірина Ткаченко —Сьогодні у Меліси важлива подія — їхній університет приймає міжнародний симпозіум із вищої математики. Учора ввечері вона розповідала мені деталі, і чесно кажучи, я не стільки намагався зрозуміти, скільки просто слухав її голос — той особливий тон, яким вона говорить, коли…
by Олена —“Багато людей вважають, що людина, яка вдається до самопошкодження - знаходиться в глибокій депресії і безвихідній ситуації. Або ж вона прагне уваги. Проте інколи люди не мають конкретної причини, щоб завдавати собі шкоди. Інколи вони просто не можуть зупинитися. Селфхарм ніяк…
by Горбата Говерла —Щось гостре тикнуло Сонхву в бік, через що він різко прокинувся. Він кліпнув кілька разів, не розуміючи, чому не може повністю розплющити очі, аж поки не згадав, що вони серйозно набрякли. Бачив він лишень малесеньку смужку світу навколо, а саме кімнату хлопця, якого він майже два…
by Горбата Говерла —Наступного ранку Сонхва ледь міг поворухнутися. З моменту пробудження він не вставав з дивана, відчуваючи, як розколюється голова, а тіло роздирає біль від численних ран. Наслідки виявилися куди гіршими за біль попередньої ночі: навіть принесений Хонджуном лід не дуже допомагав…
by Горбата Говерла —Сонхва не міг викинути з голови ні Хонджуна, ні решту банди навіть за кілька днів після зустрічі, хоч би як не намагався. Навіть посеред зміни він ловив себе на думці, що відключається у хвості швидкої, втрачаючи плин часу, поки машина не спинялася на місці останнього виклику.…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.