Розділи
-
Незнайомець на дивані не поспішав відповідати на Кирієві саркастичні випади. Він лише дивився, ніби оцінюючи кожен рух, кожен жест. Його погляд був важким, як свинець, і Кирій відчув, як по спині пробіг неприємний холодок. "О, чудово, я притягнув додому маніяка," — подумав він,…-
6,1 K • Ongoing
-
-
1688 рік. Румунія. Дрегешань. Сонце ховалося за далекими верхівками дерев, фарбуючи небо у відтінок запеченої крові. Веліса тримала в руці останній плід Мір’Арана — світло-червоний, пульсуючий, немов серце. Його смак завжди нагадував: ви можете виживати, не вбиваючи. Так її вчив…-
4,9 K • Ongoing
-
-
Чімін лежить нерухомо на сірому дивані. Майже не кліпаючи він дивився на стелю та повільно дихає. З однієї сторони йому було дуже привично в тій обстановці в якій він зараз знаходився, але з іншої сторони щось було не так і це заважало йому повністю розслабитися. Трохи світліші за…-
5,7 K • Ongoing
-
-
860 слів Пообідавши, друзі на чолі з Мурком вирушили знову через ряд двоножачих гнізд. - Ще далеко, Мурку? Я вже подушечки всі собі постирала, - заскиглила Фіалка. - Вже ні, - відповів Мурко. Тут, нізвідки, Рудошмот уловив запах щурів і в ту мить із-за рогу вибіг цілий їх загін. - Ой-ой! -…-
11,5 K • Completed
-
-
В кабінеті Лінна стояла холоднеча. Настільки, що пальці замерзали і Ключі не слухалися. Стрей штурхнув брата й засичав: — Нарешті… Звісно, тріумфальну мить той зіпсував — об щось зачепився й упав додолу. Стрей зареготав, адже згадав, що так само Іґніс падав у рік, коли вчився…
-
871 • Completed
-
-
Іцука Шідо прокинувся від звичного дзвону будильника, що обіцяв черговий, до болю звичний ранок у Тенгу Сіті. Сонячні промені пробивалися крізь вікно, освітлюючи кімнату, де все було звично. "Вимкни його, Шідо! Він, блін, звонить як скажений!" — сонно пробурмотіла Которі з…-
5,2 K • Hiatus
-
-
Розділ 2: Перше побачення і ДЕМ-пастка. Його місія розпочалася. Дівчина, яку Которі назвала просто "Принцесою", була втіленням гордості та сили, але водночас дитячої невинності. Вона не розуміла людський світ, і це створювало безліч комедійних, але й зворушливих моментів. Шідо,…
-
5,2 K • Hiatus
-
-
820 слів — Я піду перший, — запропонував Білокрил, коли ще одна потвора пронеслася на Громошляху, залишивши за собою терпко гіркий запах. Рудошмот кивнув. Білокрил вибіг на вільний Громошлях. Серце шугнуло в п’яти, коли він побачив, що біла потвора…
-
11,5 K • Completed
-
-
Лондон. Сучасність. Я почула чи то хрип, чи то стогін. Не бачила очей Сема, але точно знала — вони майже вилетіли з орбіт.— Що ти? Що ти робиш? Зупинись! Ти що, божевільна? — закричав він. Мені, звісно, байдуже. Я міцніше притиснулася до його шиї і ковтнула ще ковток свіжої крові. Все…
-
4,9 K • Ongoing
-
-
Вона не зводить із мене погляду. Темного, колючого й багряного, неначе замість очей у неї діри. Якщо довго задивлятись — втону, тож зціплюю зуби й заплющую свої. Вдих — видих, вдих — видих… Жбурляю її на ліжко так, що його скрегіт звучить наче людський стогін. Добре, що він…
-
811 • Completed
-
- Previous 1 … 54 55 56 … 75 Next
