Розділи
-
Першим ділом яким я вирішив зайнятися наступного дня, було відвідування гільдії мулярів. Я вирішив замовити невелику кам'яну колону на місце зруйнованої статуї фавна. Після обіду я вже заходив до величезної триповерхової будівлі, фасад якої прикрашали кам'яні статуї та…-
71,2 K • Completed
-
-
Через декілька днів я засидівся до ранку, читаючи особисте листування Влада Першого, князя Дакійського. Цей політичний діяч був примітним тим, що в середині свого правління переродився у вищу нежить. І в такому вигляді ще деякий час правив князівством. Стався цей випадок понад…
-
71,2 K • Completed
-
-
Вечір. Дівчата повернулися з лекцій, обидві виснажені. - Це був, безперечно, найважчий день... - від втоми та роздратування Енід падає на ліжко, зариваючись носом в подушку. Тільки-но перевертенька заплющує очі, як відчуває сильний ляпас по сідницях. - Вен, що за чорт?! - Хоча б…-
1,1 K • Completed
-
-
Ранок був хмарним. Люди ходили собі по табору і обговорювали останні новини і про минулу ніч. Артем вийшов на двір пізніше ніж зазвичай і вирішив пропустити день тренувань. Він йшов по табору шукаючи своїх друзів поки не зустрів Макара і вовчика. — гей! Доброго ранку! Підбіг до…-
21,0 K • Ongoing
-
-
- Залиште мене саму! - молода жінка, не обертаючись, махнула рукою служницям. Дівчата перезирнулись і поспіхом кинулися з кімнати. Господиня любила, щоб їй підкорювалися, а якщо їй здавалося, що хтось недостатньо їі поважає, легко впадала у гнів. Графиня Анжуйська була в розквіті…-
6,0 K • Completed
-
-
Йошікі різко підкинувся, як від страшного сну. Він хотів, щоб це був лиш сон. Де Хікару? З ним усе гаразд? Я підвів його... Чому я завжди такий? Він лежав на ліжку. Тіло відчувало, що це не його кімната, не його постіль. Приміщення було в глухій темряві. Світла з вікна не вистачало, щоб…-
8,1 K • Ongoing
-
-
Поліція наближалася. Цікаво, як справи в екзикутора? Треба тікати. Стоп. А що робити з тілом? Якось не подумав про це, коли вбив Пухлиноокого. Наче відповідь на мої слова, тіло посередника почало розкладатися, гнити, в доволі швидкому темпі. Через півхвилини, від тіла не було й…-
11,1 K • Ongoing
-
-
Морозна тиша огортала дахи палацу, колони, дерева у саду. Цього ранку пташки не співали, а може, подумала дівчина, вони відлетіли у теплі краї. Від цієї думки стало на диво самотньо. Маомао йшла знайомим шляхом до будинку пана Дзіньши — тихо, зосереджено, наче крокувала по канату…-
19,4 K • Completed
-
-
Свічки догоряли повільно. Віск стікав по срібних підсвічниках, дощ шумів за високими вікнами, а повітря між нами стало густим настільки, що кожен вдих здавався небезпечним. Сайлас дивився на мене так, ніби я була його останньою здоровою думкою. І найгірше — мені це…
-
Він стояв навколішки в майже пустому кабінеті; голова опущена, мов кається в гріхах – не вистачить пальців, щоб всі перерахувати, а головна диявольська спокуса сиділа зовсім поряд, інколи кидаючи на нього крижаний, зверхній погляд. Приниження. Збудження. Гра. Вона робить…
- Previous 1 … 51 52 53 … 76 Next
