Розділи
-
Ніч огорнула Палац Короля Каменів, мов густий оксамит, що поглинув кожен промінь світла. Ворог увірвався зненацька, розбивши тишу гучними пострілами. Їхні кроки глухо відбивалися в коридорах, як відлуння наближення неминучої біди. В центрі кімнати стояли вони — чоловік із…-
49 • Ongoing
-
-
175 слів Срібляста кішка сиділа над річкою, втупивши туди свій погляд. — Синьозірко! — гукнув кіт, який вийшов з-під орляка. — Білошторме, що ти тут робиш? — налякало та здивовано водночас вимовила Синьозірка. — Темний ліс смерті нам…-
11.5 K • Completed
-
-
-
Сонячний день, що закономірно добігав свого кінця, поступово переходив у вечір. Блакитне небо на сході ставало більш темнішим, а на заході, сонце починало ховатися за масивними горами, котрі було видно навіть зі столиці Анурії – Лодіуму – стародавньому місті, котре існувало…-
12,0 K • Ongoing
-
-
Кожного разу виходячи з Міністерства магії, я одразу ж являлася кудись. Щоб мене не шукали, не зачіпали та не пізнавали. Так само і сьогодні. Вийти, дістати паличку, опинитися десь далеко. Погода у Лондоні, незважаючи на початок літа, тішила своїми хмарами та надмірною вологістю,…-
5.7 K • Ongoing
-
-
Марі Зрештою вона всадовила мене на ліжко, сідаючи у крісло навпроти так близько, що я могла і поцілувати її. Проте зараз навіть торкнутись до неї було страшно. — Який саме внутрішній загін до тебе приходив? — Я не знаю. На куртках не було ні імен, ні номерів внутрішнього…-
198,5 K • Ongoing
-
-
Це був момент, коли тиша різала вуха, а повітря було таким важким, ніби ось-ось тіло не витримає і просто зламається під тиском. Відчуття, дуже схожі на пробудження після чергового жахіття, наче тримали за горло, господи, так міцно, що ще секунда, і видавлять кадик. Це момент, коли…-
440 • Ongoing
-
-
Настає час чергового камбеку. Тижні довгої непереривної праці стискаються в декілька хвилин ефірного часу. Здавалося б, вони уже проходили це десятки разів - нова пісня, нова хореографія, новий образ, нові емоції, але мандраж та переживання чомусь нікуди не зникають. Кожний вихід…
-
49.5 K • Completed
-
-
Єва Минуло щонайменше дві години, а ми досі лишались удвох в бібліотеці. На сльози більше не було сил, тож я просто згорнулась в одному з крісел, витягла ноги до невеличкого низького столика, щоб менше боліли, а здоровою рукою підпирала заважку голову, що ризикувала от-от…
-
198,5 K • Ongoing
-
-
Про Вересень Ніхто не знає чи існує місто насправді, принаймні всі хто відправляється на пошуки легендарної пустельної перлини або повертались з небаченим тепловим ударом після якого могли оговтуватися місяцями марячи що вони блукають вулицями вересня, або не повертались…-
241 • Ongoing
-
- Previous 1 … 47 48 49 … 105 Next
