Розділи
-
Від самої лише присутності дракона, у багатьох навіть найвідважніших лицарів і магів застрявав кому в горлі і тремтіли б руки і ноги, але не в цьому випадку... Величності цієї істоти боялися як місцеві жителі, а й ціле королівство, що було поруч із Олачилем. Що давало…
-
А. - Що означає не з того часу? То від куди тоді ти? - з невеликим подивом запитав лицар. "Може він просто хворий чи п'яний? Нііі такі як він не повинні були тоді сюди потрапити, просто не вижили б у цьому місці". Ч. – Зараз це не важливо. Найважливіше те, навіщо ти тут і яку мету…
-
Пройшовши сад, Арторіас зі своїм другом почали пробиратися через густі дерева і кущі, що відокремлювали їх від другого пункту призначення - ліс темного коріння. Добрі поселенці Олачіля любили природу і все що з нею було пов'язано, тому зв'язавшись із сусіднім королівством,…
-
Після бою з орком, Арторіас зі своїм супутником зустріли ще чимало різних тварин і людей, але якихось надушкоджень ці двоє так і не отримали. Хіба що залишилося пару подряпин на шкурі вовка, меч і броня ж у свою чергу, так і не були пошкоджені в ході битв як би сильно їм не…
-
Продовжуючи свій довгий і виснажливий шлях, мандрівники неодноразово натикалися на дрібних розбійників, які не становили особливих труднощів не для мечника, не для самого вовка. А все тому, що Сиф був не простим вовком, а бойовим. Під час його дресирування, Арторіас…
-
- Так, меч узяв, лікарські трави взяв, припаси взяв. Добре, все зібрав, - закривши свій похідний рюкзак, Арторіас покликав до себе Сіфа і закрив будинок у лісі на замок. Висунувся вже мандрівник у своєму повному екіпіруванні: сталева броня, яка бачила як щось незвичайне була…
-
Арторіас - невідомий лицар, який за легендою (про яку відомо лише небагатьом особам деякого ордену), зміг приручити саму безодню, пожертвувавши собою. Але чи все так, як насправді... - Сифе, час у подорож, вставай, - промовив чоловік років тридцяти, у шкіряних штанях і простій,…
-
Леві Кабінет, який Ервіну відвів Заклі, можна було сприймати за особисту образу. Такий безлад рідко зустрінеш в Підземному Місті. Найбільше жалості заслуговували дорогі меблі, які в цьому смітнику здавались звичним меблюванням якоїсь забігайлівки, та книжки, покриті тонною…-
169.3 K • Ongoing
-
-
Єва Минуло щонайменше дві години, а ми досі лишались удвох в бібліотеці. На сльози більше не було сил, тож я просто згорнулась в одному з крісел, витягла ноги до невеличкого низького столика, щоб менше боліли, а здоровою рукою підпирала заважку голову, що ризикувала от-от…
-
169.3 K • Ongoing
-
-
Шоста ранку. Німий вигук будильника, на який Сатору не дуже поспішає відреагувати, та зрештою вимикає. Раніше він лишався в ліжку довше, просто лежав і перевіряв повідомлення. Але зараз вже нема кому писати, тож він виповзає з-під ковдри і швидко човгає до ванної. Давно так…-
19.7 K • Ongoing
-
- Попередній 1 … 33 34 35 36 Далі
