Розділи
-
Ось саме тому Дадзай і не хотів цього. Машина стояла на перехресті в очікуванні зеленого світла й Чюя нервово стукав пальцем по керму. По мірі того, як у нього скінчувалося терпіння, темп швидшав. Сам він від розмови з Астаротом не промовив жодного слова. Саме тому Дадзай і…
-
- А знаєш що, Осаму? Дадзай підняв втомлені очі на Оду, який стояв поруч і сперся ліктями об поруччя. Двері балкона ледь чутно погойдувалися на наскрізному вітерці, котрий рухав навіть штори всередині. Ода чомусь задумливо всміхався. - Гайда на вечірку в честь запуску проєкту…-
236.2 K • Completed
-
-
I У вечірньому небі мерехтіли тисячі зірок. Над маленьким графством цвіла по-справжньому казкова ніч. У фамільному замку роду де Сенжені світло горіло в кожному з вікон. В нічну тишу, яка обрамлялась плескотом хвиль об височезні скелі, зсередини маєтку лунала музика та шум…-
23.4 K • Ongoing
-
-
Ще кілька днів поспіль Рейні здавалося, що від волосся смердить. Вандербум сиділа на вологій траві біля підніжжя розлогого дерева, сховавшись від поривчастого вітру. На колінах лежала стопка домашніх завдань — пергаменти тріпотіли й шелестіли від подиху, але її це не хвилювало.…-
246,6 K • Ongoing
-
-
*** Одинока пір’їнка зависла в хитросплетеному, місцями зруйнованому, павутинні між балкою і брудною покрівлею даху. Дрібні частинки пилу витали у повітрі, освітлюючись променями ліхтарів та транспорту, який інколи повільно проїжджав повз. У закладі через дорогу лунала гучна…-
15.4 K • Completed
-
-
Конотоп, бляха-муха, 2277 рік. Новий Голлівуд, хулі там казати. Після тої сраної Третьої світової, коли півсвіту в труху рознесло, а нас, як завжди, боком зачепило, виявилося, що наші болота – то просто клондайк. Голлівуд, ага, в болоті по коліна, зірки, блін, в грязюці валяються, ванни…-
1 • Ongoing
-
-
Час не повернеш назад. Воду не втримаєш у долонях. А хотів би? Повернутися назад. До самого початку. Хотів би? Джеймс Джойс. «Улісс» Всі ми знаємо, а якщо і не знаємо, то зараз дізнаємося, що якийсь острів Крит, невеликий, але прибутковий шматочок туристичної Греції, був і є…
-
246,6 K • Ongoing
-
-
Залиш надію, кожен, хто сюди заходить. Надія — остання з почуттів, яку людина відпускає. Навіть у мить смерті, навіть біля самих дверей безодні, вона може тремтіти в грудях, немов тепла іскра. Вона дурна, сліпа і вперта, немов дитина. І саме тому — небезпечна. Тому що часом не дає…
-
246,6 K • Ongoing
-
-
Трактир «Кабаняча голова» смердів. Навіть не просто — а саме так, як може смердіти підвал, в якому двадцять років тримали козла, потім розчленували, забули, а потім згадали про тушку і залили підлогу вогневіскі. Повітря тут було важким, як промаслена тканина, і пахло не тільки…
-
246,6 K • Ongoing
-
-
Шукати сферу, кхм, точніше стародавній артефакт, виявилося набагато складніше навіть з двома невгамовними помічниками за спиною. Так званої «Карти мародерів», яка могла б допомогти нашому тріо, у Поттера не виявилося — той її позичив найогиднішому претенденту на світі —…
-
246,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 2 3 … 76 Next
