by Котлета-кун —664 слова Його всього трясло. Теруко обрала, як завжди, підходящий урок, щоб розповісти про його малюнок. Вчителька була збентежена та дуже люта на нього і погрозилася розповісти все його матері. А знаючи свою матір, Дазай знав, що вона йому обов’язково зробить концерт або…
by Котлета-кун —1051 слово Ці слова стали для нього ударом. Дазай подивився вниз — від його кабінки були витоптані криваві сліди. «Зараза! Я, напевно, наступив на ту калюжу!» — А, ой… — все, що міг видавити з себе Осаму. Вей Ін підійшов до його кабінки та відкрив двері. Осаму зіщурився,…
by Нора Снарт —Сяюча перлина — здобута! Знову пролунав довгоочікуваний голос системи, прекрасний, мов музика. Лі Юй був на сьомому небі від щастя, але мусив стримувати емоції: поруч був Принц, тому не можна просто так зникнути в системі. Після виконання завдання нічна перлина стала йому не…
by Нора Снарт —У Лі Юя з'явився новий дім. Новий акваріум був у кілька разів більшим за попередній, зроблений з цільного шматка майже повністю прозорого кришталю. У давнину такий величезний шматок кришталю був рідкістю, доступною лише членам імператорської родини. Однак Лі Юй, який прибув із…
by Котлета-кун —300 слів Біль… Страждання… Агонія… Це все, що могли відчувати зараз жертви Фейтона, і він це все чудово усвідомлював, але не міг вже нічого зробити – він вже був залежним від катування людей. Йому вже набридла ця робота, але нічого не поробиш – «Геней Рьодан» потребує його…
by Котлета-кун —1045 слова Він лежав в брудному сміттєзвалищі, поверху завалений сміттям. Фейтон не бачив нічого через речі, котрі лежали на ньому і не давали йому поворухнути кінцівками. Фейтон не міг зробити нічого, окрім як дивитися вперед в темряву та намагатися гукати про допомогу, але…
by Котлета-кун —454 слова «Ні, ні, я знову нашкодив людям своєю здатністю! Як так можна було протикати?» Тоге лежав на ліжку, обхопивши голову руками. Усередині все переверталося від огиди до самого себе. Поклавши голову на подушку, він почав розглядати тріщини на стінах гуртожитку. «Цікаво, як…
by Котлета-кун —573 слова - Федоре, – гукнув його Миколай, – Федоре, де тебе носить? Я тебе знайду, скотина! – Гоголь забіг на кухню і побачив Достоєвського, який спокійно собі п’є чай. «Судячи по запаху, чорний чай», – вирішив про себе Гоголь. – Федоре, чому ти не відізвався? А, Федь? –…
by Котлета-кун —69 слів Шкільний день пройшов більш-менш спокійно. Теруко зі своїми дружками ще трохи подоймали його по приводу вчорашнього малюнка Дазая. Осаму страшенно чекав кінця шкільного дня, і от нарешті пролунав довгоочікуваний дзвінок. — Куди підемо? — звернувся Дазай до Вей…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.