Розділи
-
Повітря ще не прогрівалося за день достатньо, хоча вітер вже мав цілком весняний аромат. Березень в Листі завжди був трохи непередбачуваним: він міг лагідно пригріти і задурити марним сонцем, а тоді задути холодним вітром, який пробирав до самих кісток. Вона пам’ятала це з…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Нічне небо Нью-Йорка ніколи не було всипане зірками. Точніше, їх просто не було видно через світло, яке випромінювало місто. Проте багато хто все ж зміг помітити, як комета розрізала темряву. Дехто завмер, загадуючи бажання «зірці», а інші збентежено проводжали її поглядом,…-
13,7 K • Ongoing
-
-
Вітаю, друже ✨ Мене звати Даниіл і я український фентезі-письменник. Безкоштовно завантажуй повний текст книги у моєму Телеграм каналі та ділися з друзями 📚 Також слідкуй за новинками, слухай аудіокнигу та підтримуй: Telegram: https://t.me/danyil_writer LinkTree: https://linktr.ee/danyil_writer Donatello:…-
6,6 K • Ongoing
-
-
Це місце було жахливе. Особливо для дітей. В деяких місцях відпала штукатурка. Душова без дверцят (де всі вимушені митися за 5 хв роздягненими, звісно розподіл на дівчинка та хлопчик були, попри це воно не дуже покращувало картинку), а в кутках була пліснява, було навіть бридко…-
2,5 K • Ongoing
-
-
...на тринадцять років назад. Літо дев’ятсот дев’яносто четвертого знову видалося прохолодним. Теплі південні вітри, які завжди дули з Внутрішнього океану, цьогоріч змінилися холодними північними, прибулими з берегів Дарвії. Той рік увійшов в історію, як найпохмуріший рік в…-
31,0 K • Ongoing
-
-
На вулиці давно стемніло. Потяг, яким Міюкі Хірасава щодня поверталася додому, цього разу запізнився, і тепер вона йшла майже порожньою вулицею, втомлено переставляючи ноги. Повітря було холодним і нерухомим. Тьмяні ліхтарі відкидали химерні тіні на потрісканий асфальт. Уже…-
4,0 K • Ongoing
-
-
Перед очима суцільна - пітьма яка поглинала, висмоктувала з мене душу... Я не знав де я знаходжусь. Но я думав, що помер. Краще би я... Тоді помер задихнувшись сраним димом, але мене врятували. Розплющивши важкі повіки з'ясувалося, що тепер я перебував у лікарні. За вікном був вечір.…
-
Пʼятниця, 15 жовтня 1971 Протягом наступних кількох днів Ремуса Люпіна було неможливо змусити поговорити. На уроках він вперто ігнорував усі спроби Сіріуса привернути його увагу. Під час вечері він зав’язував розмови з Пітером (який здавався одночасно задоволеним і трохи…-
55,1 K • Ongoing
-
-
Субота, 23 жовтня 1971 Протягом наступного тижня Ремус не уникав його, як раніше. Але він дбав про те, щоб Сіріус ніколи не застав його наодинці — завжди залишався в компанії своїх товаришів-мародерів або проводив час у переповненій загальній кімнаті. Звичайно, він також…
-
55,1 K • Ongoing
-
-
П’ятниця, 17 вересня 1971 Сова Джеймса повернулася з порожніми руками (порожніми кігтями?), навіть без клаптика паперу, прив’язаного до ноги. Сіріус намагався не показувати, як сильно це його засмутило. Звичайно, Рег не ігнорував його — ймовірно, їхні батьки заборонили…
-
55,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 23 24 25 … 46 Next
