by red_sly_fox —Розділ вісімнадцятий 19 січня 2005 року Околиці Нормандії, Північна Франція Герміона різко розплющила очі, хапаючи ротом повітря. Тіло тремтіло — і вона й сама не могла сказати, від чого більше: від холоду чи від спогадів, що ще не встигли розсипатися після сну.…
by red_sly_fox —Розділ сімнадцятий — Чорт забирай, я так жерти хочу. — Думаєш, ти тут один такий особливий? Двоє вартових гомоніли, перегукуючись між собою. Обидва стояли біля дверей, спершись спинами на холодну стіну за ними. — То може відпочинемо? — ліниво протяг перший. — Поки…
by katyachav —З моменту діалогу про маму Афтонів пройшло приблизно півгодини. Еван і Елізабет так і сиділи в залі. Елізабет взяла аркуш паперу і почала пробувати намалювати маму за описами Майкла. Еван же сів на диван і дивився якісь мультики по телевізору. Раптом чується тихий скрип двері з…
by Ginger —Ці Жун завжди був складним. З ним не було просто ніколи і не могло бути. Інакше з ним би не було так цікаво, інакше він би не манив до себе настільки сильно, наскільки відштовхував. Тайхуа не міг пояснити ані собі, ані вчителю чи будь-кому іншому, що знайшов у ньому. Але якщо він…
by katyachav —Наступний день. Ранок. Сонце освітлює кімнату. Майкл не спав всю ніч. Не зміг заснути. Слова батька і та сцена, де він підносив Евана до аніматроніка, не покидали його голову і не давали спокій. Еван ще спав. Майкл обережно встав з ліжка, намагаючись не розбудити його. Він пішов у…
by Karambolyyy —Єва — То у вас з Леві все серйозно? Феліксу знадобилось дві склянки вина перш ніж поставити це питання. Я знала, що колись почую це, але усіма силами відтягувала цей момент. Це одна з тих розмов, за пропуск яких я віддала б занадто багато. — А ти хочеш провести мене під вінець?…
by red_sly_fox — ЧАСТИНА ІІ ЗРАДНИК Коли розлучаються двоє, За руки беруться вони, I плачуть, і тяжко зітхають, Без ліку зітхають, смутні. З тобою ми вдвох не зітхали. Ніколи не плакали ми; Той сум, оті тяжкі зітхання Прийшли до нас згодом самі. – Генріх…
by Ivan K —Частина 1. Перші ознаки проблеми Час підходив до обіду, тож вирішили поїсти консервами прямо на ходу, щоб не втрачати час. Альоша сидів на своєму місці, вишкрібаючи залишки з майже порожньої консерви. Хрест свій обід вже доїв, але банку не викинув, а залишив на підлозі, щоб…
by Ivan K —Частина 1. Спокійна дорога Після Тайшета дорога здавалася неймовірно спокійною. Майже нудною. Тепловоз котився вперед рівним ходом, колеса вистукували монотонний ритм. За вікнами розстилалася сибірська тайга — нескінченні ліси, що тяглися до самого небокраю. Сосни, ялини,…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.