Розділи
-
Вранці я прокидаюся від променів сонця, що заглядають у вікно, і повільно відкриваю очі. Простягаю руку, щоб вимкнути будильник на тумбочці біля ліжка. Обережно повертаю голову і бачу Хадсона, який спить поряд, глибоко зітхаючи й повільно здіймаючи груди. Я усміхаюсь і лагідно…-
131 • Ongoing
-
-
Минуло кілька днів після розділу зграй. Ці події кинули тінь на майбутній характер другої доньки ватажка Західної зграї. Лілі, наче занурилась у власний світ. Її сміх затих, вона уникала знайомств з іншими цуценятами і не брала участі в їхніх іграх, боячись зайвий раз потрапити…-
17.6 K • Ongoing
-
-
Через три дні Сінолап нарешті зміг легко дихати – гори скінчилися, почалася рівнина. Не було більше каміння, урвищ, худої здобичі, нарешті лапи пружно ступали по землі, трави лоскотали живіт, товстих мишей-полівок усюди було повно. Сінолап на радощах побіг по цих просторах.…-
4.5 K • Completed
-
-
Розділ 3 Все нове спочатку лякає. Те, чому не можеш дати пояснення, лякає ще більше. Події, на які не маєш впливу, насторожують. Коли Валері та Спайк пішли, у вітальні завмерла на деякий час тиша. Але Ксендр довго мовчати не міг: - Не треба було їх відпускати. А може вона якийсь…-
65.8 K • Ongoing
-
-
590 слів Йому снилося, що він біжить незнайомим йому лісом. Раптом, почувся запах Білокрила. Пройшовшись туди, звідки він віяв, Рудошмот побачив за кущами блиск білого хутра. Поплазувавши на животі, він побачив Білокрила. Він терся з іншим котом. Той кіт був копією його…-
11.5 K • Completed
-
-
Шон Ґрін, а саме так звали того зі зламаним носом, виявився людиною веселою і компанійською. Уже через кілька годин, після того як усі пересварилися одне з одним, він, не витримавши виниклої тиші, почав говорити про свій попередній досвід перебування на каторзі. Спочатку тихо, але…-
12,0 K • Ongoing
-
-
Нік. 10 років тому. Наступний день. — Чувак, чого застряг? Ти береш щось чи ні? Ні — провалюй! — заволав якийсь ненормальний ззаду. А я й далі дивився на два долари в руці. Той чай був смачний, а тут — все нестерпне на смак, ніби не для людей. І та дивна мармиза — як вона так…-
3,7 K • Ongoing
-
-
У цьому світі ніщо не проходить безслідно. Кожен рух — камінь, кинутий у гладь води: кола йдуть далі, ширше, зачіпаючи те, що, здавалося б, не має з ним нічого спільного. Ми звикли думати, що наслідки бувають у великих вчинків — подвигів, зрад, рішень, від яких залежать долі. Але, на…
-
Залиш надію, кожен, хто сюди заходить. Надія — остання з почуттів, яку людина відпускає. Навіть у мить смерті, навіть біля самих дверей безодні, вона може тремтіти в грудях, немов тепла іскра. Вона дурна, сліпа і вперта, немов дитина. І саме тому — небезпечна. Тому що часом не дає…-
246,6 K • Ongoing
-
-
Хаос — це не провал. Хаос — це сходи. Багато хто намагався піднятися на неї, але оступався і вже не намагався знову. Падіння ламало їх. У інших був шанс піднятися нагору, але вони відмовлялися, продовжуючи чіплятися за владу, за Богів або за любов. Все це ілюзії. Реальна лише сходи,…
-
246,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 19 20 21 … 58 Next
