Розділи
-
Йошікі різко підкинувся, як від страшного сну. Він хотів, щоб це був лиш сон. Де Хікару? З ним усе гаразд? Я підвів його... Чому я завжди такий? Він лежав на ліжку. Тіло відчувало, що це не його кімната, не його постіль. Приміщення було в глухій темряві. Світла з вікна не вистачало, щоб…-
8,1 K • Ongoing
-
-
По поверненню до села хлопці хотіли звернутись до Пані Куребаяші. День уже перевалив за обідню пору. Вони йшли пліч-о-пліч і котили поруч велосипеди. Йошікі боявся, що через його ситуацію з фрагментом Хікару рано чи пізно постраждає. Тепер, після злиття не було найменшої надії, що…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Виття хвилею поширилось усією стежкою. За мить крамнички рвучко позачинялись, і настала підозріла тиша. Хікару миттєво потягнув Йошікі за руку кудись убік дерев. Кіт лишився доїдати морозиво, що тепер розтікалось тротуаром. — Швидше, Йошікі, сховайся за мною і мовчи, —…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Цієї ночі Йошікі бурчав і стогнав крізь сон. Його тіло поверталось із боку на бік. Ситуація справляла враження, що йому просто сниться нічне жахіття. Шкода, нікого не було поруч, щоб помітити, як частинка Хікару зливається з новим тілом. ***** Перед очима була наче криваво-червона…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Через дорогу одна від одної стояли дві огрядні пляжні хатинки. Такі, що завеликі на одну людину, та тісні на двох. Їх розмір запросто викликав некомфортне відчуття порожнечі. Хікару вже давно зник у своєму будиночку, у вікнах уже не було видно світла. Дорогою Йошікі мовчав, так і…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Хікару стояв по коліна в морській воді, а вітерець холодив щойно змочену хвилями шкіру ніг. Закінчивши наспівувати, Хікару поглянув на Йошікі. Той, здавалось, милувався ним із берега. — Перед смертю справжній Хікару сказав: "Я не хочу, щоб Йошікі страждав. Я не хочу, щоб він був…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Переклад з англійської Orchid авторки inexperiencedandconfused8. Частина 1. Пряма лінія Диспетчерська лінія з тріском ожила, приймаючи новий виклик. Сонхва, який сидів у хвості швидкої, прислухався. — Сталася стрілянина, потрібна швидка. Принаймні одне вогнепальне. — Жінка…-
125 • Ongoing
-
-
Єва — Я планую здати цей будинок в оренду. Люк виглядав таким засмученим, що я вже шкодувала про своє рішення. Але я просто не могла вчинити інакше. — Але чому? — Нам не завадить дохід з цього. — Тоді здай літню резиденцію. Ми однаково нею не користуємось. — Я…-
265,3 K • Ongoing
-
-
Сонця ще не було видно, бо дерева і кущі надійно ховали його за своїми масивними стовбурами, та небо вже набуло світлого, сіро-блакитного відтінку, і в деякі щілі хоч і з трудом, та пробивалися тусклі промінці. Це свідчило про те, що вже світанок. “Було б вже легше подивитися час на…-
29,9 K • Ongoing
-
-
Ніч була тиха. Іноді десь, яскраво блиснувши, з’являлися зорі й одразу ж тьмяніли, зникаючи серед мільйона інших. «Тиша та гладінь», — можна було б сказати, але, схоже, не для нашої омеги. Кошмари навідали її цієї ночі. Повертаючись уві сні з боку на бік, вовчиця щось нерозбірливо…-
36,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 17 18 19 … 1 322 Next
