Розділи
-
Світило яскраве сонце і гріло своїми променями. Весна була в самому розпалі. Співали птахи, все розквітало і нічого не могло зіпсувати цей спокійний ранок. Такі думки переслідували червоноволосого юнака, що йшов коридором. Він прямував до кабінету на чергове заняття. Але що…-
1,8 K • Ongoing
-
-
- Привіт хлопці. Зараз розкладу все і фарбуватимемося. Я говорила це буквально на бігу зайшовши в гримерку і похапцем розкладаючи всю косметику на стіл. - Привіт... Не зрозумів, хіба ти сьогодні не вихідна? Першим відгукнувся Мінхо, поки інші хлопці, здається, все ще…
-
10,2 K • Ongoing
-
-
Уві сні йому приснилися різні люди, які критикували його, його одяг, його всього. Посмішки не було, та і як посміхатися в такій ситуації? Сльози текли уві сні, але в реальності їх не було. Слухаючи різні погані слова у його сторону, Україна ніяк не міг заспокоїтися. І вже через…
-
650 • Ongoing
-
-
- Женя, це деструктивно. Я не буду і не хочу реагувати на цей безлад, - чоловік був трохи роздратований, що вони знову підняли цю тему. Він не бачив сенсу, ні обговорювати її, ні взагалі думати щодо цього. - Ну чому?! - Бо мені, банально, начхати на їх думку, - розвів…
-
3,3 K • Ongoing
-
-
1918 року, в листопаді в ніч з 16 на 17, після деннего бою було встановлене перемир'я, щоб зібрати поранених і померлих. Половина солдат, що залишились після атаки французьких військ, після того як показалась на чорному, вечірньому небі, з'явилась перша зірка, згідно з домовленістью,…
-
26,7 K • Ongoing
-
-
А я все ще ненавиджу осінь та зиму. Вони завжди приносили тільки найгірші спогади. Проте, минулий листопад та грудень були особливими. Я вперше почував себе так.. Так, напевно чудово? Хоча, можливо вірніше живим. Давно я не відчував себе як жива людина. Друзі та…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
Метью Барнет з ентузіазмом чекав моєї відповіді, заглядаючи у вічі. Ми пройшли вже точно кілометра зо два, ноги починали «гудіти» , але ловлячи нотки ритмічної мелодії у виконанні саксофону, стояти непорушною стає дуже важким випробуванням. Неодноразово доводилося мені…
-
10,9 K • Ongoing
-
-
27 вересня 1927 року, Франція, порт в місті Гавр. Рая зайшла в термінал для другого класу. Вже будучи всередині, вона сперлась на стіну, рядом з входом і стомлено видихнула. Рая— я ж нічого такого не брала... чого цей чумайдан такий важкий. — Перевівши подих вона знову взяла чумайдан…
-
26,7 K • Ongoing
-
-
- Чи це буде нормально забути про те чого не повинно було бути? - Ромео дивився вниз, поклав руку на коліно. - Цього ж не повинно було бути, тому простіше забути. Хіба не так? Тиша перервалась в серйозну розмову двох хлопців. - Може ти мені докладніше розповіси чому ми це почали? -…
-
26,4 K • Ongoing
-
-
Розділ 13 - "Наречена" цього Вельмишановного Звісно ж, Чу Ваньнін помітив це й без коментарів Мо Жаня. Гості радо теревеніли, але звідки лунали їх голоси, визначити було неможливо. Люди сиділи, стояли, промовляли тости, грали в "гадання на кулаках" і було в них дещо спільне……
-
58,4 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 330 1 331 1 332 … 1 349 Next
