Розділи
-
Кажуть, що доля кожної людини вже давно вирішена наперед. Кажуть, що не варто чинити опір своїй долі. Приймай все належним чином та живи спокійно. Але є люди, які стверджують протилежне. Люди, які готові боротися за краще життя. Людина пише своє життя. Тільки вона вирішує, яким…-
18,0 K • Ongoing
-
-
Фелікс — Ти справді вважаєш, що це підійде? Я був певен, що власник крамниці вже мріє нас звідси вигнати. Сумніви Фрідріха дратували й мене теж. — Так, я справді так вважаю. Це буде чудовий подарунок. — Але… воно якесь занадто просте. Просте… Кішка казала, що крамар,…-
271,6 K • Ongoing
-
-
Єва — Усе це так дивно! Колись в борделі один чоловік розповідав мені, що Сонце й Місяць — сестри, а тут написано геть інше! Вона відклала книжку та звелась зі стільця лише для того, щоб поновити свічки та ліхтар. Ігноруючи її рухи, я продовжила вишивати сніжинки на мʼякій…
-
271,6 K • Ongoing
-
-
Розділ пʼятий Герміона стояла посеред поля. Навколо — розлогі квіти, що тягнулися до сонця. Повітря було напоєне лавандою, пахло спокоєм і літом. Вона вдихнула на повні груди — солодко, безтурботно. Серце билося рівно, тихо. — Герміоно! — долинув дівочий…-
203,3 K • Ongoing
-
-
1815 рік. Португалія - Скоро прибудуть кардинали разом із Папою. Тобі доручено вести із ними переговори. - Мені? Чому завжди я маю вести ці нудні переговори, коли ти формуєш військові загони і ведеш їх у бій? - у замку Алмоурол, в одній із кімнат, двоє чоловіків обговорювали свої…
-
18,0 K • Ongoing
-
-
Розділ чотирнадцятий Кілька днів потому. Герміона щосили дерла шкіру старою жорсткою губкою, ніби могла стерти з себе паніку, що вп’ялася в тіло, наче друга шкіра. Вона терла плечі, руки, груди — швидко, ривчасто, майже до болю, ніби могла змити тривогу, яка душила її щоразу,…
-
203,3 K • Ongoing
-
-
На небі з’явилися перші зірки. Не було чутно нічого, окрім шелесту листя від прохолодного вітру, негучного шуму і гавкіту вуличних собак у далечі. “Мабуть, таких звуків багато і вдень, та тоді ніхто не звертає на них уваги” — подумав Едгар, якого неабияк це все напружувало.…-
42,6 K • Ongoing
-
-
Розділ вісімнадцятий 19 січня 2005 року Околиці Нормандії, Північна Франція Герміона різко розплющила очі, хапаючи ротом повітря. Тіло тремтіло — і вона й сама не могла сказати, від чого більше: від холоду чи від спогадів, що ще не встигли розсипатися після сну.…
-
203,3 K • Ongoing
-
-
Кроулі був приречений на смерть коли побачив Той Погляд на обличчі Азирафаїла. Він бачив цей погляд так багато-багато-багато-багато-багато…ну, незліченну кількість разів. Він точно знав, що цей Погляд означав. Він означав, що Кроулі збиралися попросити зробити щось, чого він би…-
4,1 K • Oneshot
-
-
Розділ дев’ятнадцятий 19 січня 2005 року Порт-де-Брюм, північне узбережжя Франції Простір зімкнувся навколо них різко, майже беззвучно, і вже за мить усе стало інакшим. Засніжені пейзажі Північної Франції миттєво зникли, поступившись вузьким вуличкам і старій…
-
203,3 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 7 8 9 … 37 Next
