Розділи
-
28 червня, 7:23 — атака монстрів на табори. Хмари стали густішими. Стало помітно темніше. Коли вони вибігли з лісу вони почули дивні звуки. Коли вони оглянулись вони побачили місце битви. Всі людомонстри були попереду і відбивалися від монстрів а люди їх підтримували їх і помагали…-
20,8 K • Ongoing
-
-
Після того як Юра повернувся він сів на своє місце. —ну й ти даєш Юра! Сказав Микола і поклав йому руку на плече. —ти завжди йшов вперед поперед батька в пекло але з розповіді я зрозумів що у вас це сімейне! Микола помітив що в Юри на щоці пливуть сльози. Юра просто плакав.…
-
20,8 K • Ongoing
-
-
Субота 05:51 Йодзу розплющив очі, різко підвівся, сів на низькому рипучому дивані, що правив йому і за ліжко, і за робоче місце у крихітному помешканні на стріху будинку одного із самих гамірних районів міста. В його голові застрягла скалка неспокою. Маленька, проте вкрай болюча.…-
17,5 K • Ongoing
-
-
В далині були чути звуки бою. Через те що прибув другий загін майже з усіма членами невелика частина орди переключилась на них тим самим полегшивши табору оборону. В цій обороні були залучені усі хто міг битись. Авангард, Гоплон, навіть будівельники приєднались. Артем і решта…
-
20,8 K • Ongoing
-
-
- -Привіт! Ну, от і зустрілися. Дивно, як буває… все не вистачає часу. Насправді, на головне. А ото все. I'm busy. Мішура. Відмовки. Чи був я аж такий зайнятий? Так… І все ж ні. Проте, знаю – моє зізнання тебе не здивує, - хлопець у худі дуже over size, з темним довгим волоссям недбало зібраним в…-
33 • Completed
-
-
Йошікі вже три дні не виходив з дому. Пережиті за всі ці дні небезпеки та емоції послабили його організм. Температура не спадала. Хікару час від часу приходив його навістити, але поговорити нормально так і не вдалося. Йошікі майже весь час спав, а коли просинався, не був у стані…-
8,1 K • Ongoing
-
-
По поверненню до села хлопці хотіли звернутись до Пані Куребаяші. День уже перевалив за обідню пору. Вони йшли пліч-о-пліч і котили поруч велосипеди. Йошікі боявся, що через його ситуацію з фрагментом Хікару рано чи пізно постраждає. Тепер, після злиття не було найменшої надії, що…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Ранок був хмарним. Люди ходили собі по табору і обговорювали останні новини і про минулу ніч. Артем вийшов на двір пізніше ніж зазвичай і вирішив пропустити день тренувань. Він йшов по табору шукаючи своїх друзів поки не зустрів Макара і вовчика. —гей! Доброго ранку! Підбіг до…
-
20,8 K • Ongoing
-
-
Йошікі різко підкинувся, як від страшного сну. Він хотів, щоб це був лиш сон. Де Хікару? З ним усе гаразд? Я підвів його... Чому я завжди такий? Він лежав на ліжку. Тіло відчувало, що це не його кімната, не його постіль. Приміщення було в глухій темряві. Світла з вікна не вистачало, щоб…
-
8,1 K • Ongoing
-
-
Через дорогу одна від одної стояли дві огрядні пляжні хатинки. Такі, що завеликі на одну людину, та тісні на двох. Їх розмір запросто викликав некомфортне відчуття порожнечі. Хікару вже давно зник у своєму будиночку, у вікнах уже не було видно світла. Дорогою Йошікі мовчав, так і…
-
8,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 5 6 7 8 Next
