Розділи
-
5 розділ (Що відбувається?) Світлішає. Сонце повільно показувалося з-за обрію. Місто також повільно оживає: ліхтарі вимикаються, а людей і машин стає дедалі більше. Літак летів на північний схід. Тому хлопцеві, що сперся головою біля вікна, відкривався вид на схід. У його руках…-
27,3 K • Ongoing
-
-
3 розділ (Тадаші!) —*Тадаші, він упав, та людина його вбила? А що з Осаму, він залишився наодинці з Достоєвським, він цілий? А зі мною що, не схоже, що я мертвий, повіки важкі, але я не можу просто лежати, вставай! Все таке сіре, іграшка Тадаші, моя кімната, виглядає надто великою, схоже,…
-
27,3 K • Ongoing
-
-
Пролог — Навіщо ти його відпустив? — ... — Навіщо ти його відпустив? - Чоловік сорока років у білому халаті поверх ділового костюма поклав руку на перебинтовані груди і злегка натиснув. — Цц... Він просив про помилування. - Не дивлячись на біль тихо сказав юнак. — Ти…
-
27,3 K • Ongoing
-
-
1 розділ (Подарунок) Вночі Йокогама була освітлена безліччю вогнів різних кольорів. У провулках стояла тиша, лише кілька машин зрідка проїжджали ненадовго створюючи шум. Окрім однієї вулиці. На даху будівлі прогримів вибух, а за кілька хвилин ще один, потужніший. У центрі стояла…
-
27,3 K • Ongoing
-
-
4 розділ (Ненавидь мене) Стрілка на годиннику вказувала на дванадцяту ранку. Через розташування квартири Накахари сонце з'явиться тільки після обіду, тому дуже ясно не було. Тіло на дивані ворухнулося, чим привернуло увагу чотирилапого друга. Тадаші відвернувся від…
-
27,3 K • Ongoing
-
-
2 розділ (Казино) — Отже, прошу тебе показати все, що ти можеш. - Осаму стояв навпроти, за п'ять метрів від Рюноске. - Атакуй. Хлопчик слухняно кивнув, білий демон вирвався з сорочки і накинувся на юнака. Осаму лише виставив перед собою руку і білий звір зник, як торкнувся…
-
27,3 K • Ongoing
-
-
6 розділ (Завдання із вбивством) Стук у двері. — Накахара сан, це Рюносці, чи можу увійти? - Відповіді глава ящірок так і не почув і увійшов у квартиру виконавця. — *Залишилося п'ятнадцять годин.* Що трапилося? - Чуя сидів на кухні, повільно попиваючи каву. Вигляд у хлопця був дуже…
-
27,3 K • Ongoing
-
-
Трохи попереду в темряві маячила широка спина Чанбіна. Мінхо досі зрідка нервово обертався назад, хоча вони кульгали не менше кількох годин. Він притримував Хьонджіна однією рукою за талію, іншою – за перекинуту через плечі руку. Квітневий прохолодний вітерець смикав їх…
-
28,9 K • Ongoing
-
-
— Перепрошую, Містер? — Вількон. Дрейк Вількон. — Тож містере Вількон, я тут вже сім років і бачу вас у перше, чому ви до мене прийшли? — Ми з моєю дружиною три роки разом два з яких одружені. — У вас проблеми у стосунках? — Ні, звичайно ні я кохаю свою дружину. Але у мене є одна так…
-
521 • Ongoing
-
-
У вас є дурна звичка записувати свої без сумніву геніальні ідеї не в нотатки чи документи, як це роблять усі нормальні люди, а собі в повідомлення? У Вей Вусяня вона була. Історія про те, як Вей Їн випадково надсилає фразу для свого нового роману Лань Джаню, а той сприймає написане…
-
3,8 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 485 486 487 … 1 338 Next
