Розділи
-
Це був ще один сонячний та безтурботний день. Звичайна парижська неділя. Натаніель сидить в парку та чекає на свого напарника- Марка Анселя. Сидячи на лавочці біля мальовничих дерев він розглядав перехожих які кудись поспішали. Серед випадкових людей Натаніель намагається…-
556 • Ongoing
-
-
Це був теплий квітневий ранок,на вулиці співали пташки і літали жуки. Альбус сидів на ґанку в нього було купа думок і за жодну він не міг схопитись. Альбус, семикурсник і після великодніх канікул він поїде до Хоґвартса де його чекатимуть екзамени. Він думав про те що з ним буде…
-
1,4 K • Ongoing
-
-
Мінхо розбирає горище бабусі -Навіщо їй стільки речей то, а? -Не бурчи, а прибирайся-мама Мінхо віддала йому пакети зі сміттям, - а я поки піду на кухню, щось я втомилася. -Звичайно, я прибираюся, а ти чай питимеш. -Так, не кричи на матір! Я вже у роках, мені можна. -Добре, добре,…
-
3,5 K • Ongoing
-
-
*** Надворі була прохолодна осінь. Вітер ніжно грав з русявим волоссям Рін. Був ранок, і всі кудись поспішали – на роботу, навчання, хто куди. Але тільки не вона. Їй не було куди поспішати. Рін молода, струнка, досить приваблива шістнадцятирічна дівчина з прекрасними зеленими…
-
3,4 K • Ongoing
-
-
Літо Англії завжди однакове: хмарне небо, парке повітря, довкола комахи й небезпечні змії, що вирішили налякати людей своєю присутністю. Стід вважає, що вони просто так дають волю щастю, адже нарешті можуть вільно ніжитись на сонечку, а не ховатись під каменюками чи між дощок…
-
1,3 K • Ongoing
-
-
Частина 1 Сергій і Вадим були найкращими друзями і по сумісництвом одногрупниками. Хлопці вже давно почали спілкуватись тому і швидко зблизились. Їхня дружба, як вони думали, ставала сильнішою день від дня. Але вони почали помічати за собою дивну поведінку. Коли хтось із них…
-
2,8 K • Ongoing
-
-
М- Лемі,сонце вставай! Л- Мам що сталося ? М- На нас напали ворожі війська . Давай біжи звідси , тримай може знадобиться . Л- Мам це ж, твій клинок Т- Джессіка!! Іди сюди я їх не втримаю М- Гаразд чуєш мене вже тато кличе . Піднімися на дах та спустися по драбині до низу , а тоді,…
-
493 • Ongoing
-
-
- Зорі такі гарні, але шкода що німі. - з якоюсь досадністю у голосів промовив принц королівства Уюн. - Моя дорога високість, зорі гарні, казкові, дивовижні, але ні як не мовчазні. Просто багато хто з людей їх не вміють слухати, - з усмішкою промовив юнак з блискуче золотими очами, - у…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Останні промінчики сонця проникали вікно.На ліжку сидів хлопець,перевертаючи сторінки книги,і проникаючись сюжетом він не одразу почув що його звуть. —Локі!Я тебе скільки разів звати повинна? Увірвалась у кімнату розлючена мати. Спокійно піднявши очі та поклавши палець…
-
441 • Ongoing
-
-
Це було жахливо. Титан зламав ворота. Ми навіть не встигли зреагувати, розповідала дівчинка якої було всього 10 років. Flashback Був 845 рік. Я з Арміном, Мікасою, і Ереном сиділи на сходах біля річки і говорили про своє, як раптом почули гуркіт і нас підкинуло вгору. Перша думка…
-
580 • Ongoing
-
- Previous 1 … 470 471 472 … 1 338 Next
