Розділи
-
Минуле. Одинадцять років тому назад. Відділення лондонської поліції. (Події до чорно-білих точок відбуваються за день до першого флешбеку: Виживший) - Як скуучно, - простогнав хлопчик, граючись з ручкою. - Тату, тобі ще багато перевірити треба? - Так, синку. Почекай, поки я не…-
292.3 K • Ongoing
-
-
- Ти куди зібрався? Вечеря майже готова. - спокійно промовив Рей і, відпустивши того, попрямував до закипівшого чайника, заливати локшину. - Що?.. - Мейлі розплющив очі, і заціпеніло подивився на хлопця, який підносив до столу дві тарілки гарячої локшини. - Сідай їсти. Скоро знову…
-
292.3 K • Ongoing
-
-
Інший явно не очікував подібного і не встиг і оком моргнути, як був повалений спиною в диван. Мейлі заліз і сів на нього, натискаючи вагою, щоб інший не зміг підвестися. Вперше за цей час він помітив, що зміг налякати його. - Навіщо? Для чого!? Це через мене!? Ви ж мало не вбили його! -…
-
292.3 K • Ongoing
-
-
Минуле. Одинадцять років тому назад. 19 липня. Спальний район Лондона. - Вжжуух! Вш-шш, пам. Ми прибули на місяць. Як чути? Земля? Відгукніться, будь ласка. - Чую вас добре, капітане Луї. - Мама! - кароокий хлопчик спохватився з килимка і припав до ноги матері. - Луї, збери, будь ласка,…
-
292.3 K • Ongoing
-
-
Мейлі взяв вилку і спробував наколоти нею шматочок, але піца падала і розвалювалася. Подивившись на спроби молодшого, Ніколь криво посміхнулася і допомогла йому покласти піцу в тарілку: - Скоріше спробуй! Це ну дууже смачно! Мейлі вдячно кивнув і пів хвилини дивився на шматок…
-
292.3 K • Ongoing
-
-
- Що-о?! Мейлі, то у тебе в березні день народження?! Так скоро!? - сидячи за круглим столиком, схвильовано вигукнула Ніколь. Вона дуже зраділа цій новині. Рей погойдувався із заплющеними очима на пластиковому стільчику зі спинкою, і слухав їхню розмову. Несподівано, до них…
-
292.3 K • Ongoing
-
-
- Мейлі!! Той підсвідомо простяг руку до Рея, але інший встиг лише легенько схопити за пальці, які майже одразу ж вислизнули з долоні. Мейлі впав у досить глибоку яму в якій були вологі від снігу листя з гілками, і кілька каменів. Тіло, впавши на м'яку купу листя, не постраждало, а от…
-
292.3 K • Ongoing
-
-
- А хто тоді? - Мейлі попрямував відчиняти двері. - Без поняття, але Кейсі ніколи не стукає. - знизав плечима чоловік. Відчинивши двері, Мейлі побачив усміхненого рудоволосого юнака з валентинкою та шоколадкою в руках, яку він тут же простягнув йому зі словами: - З Днем Святого…
-
292.3 K • Ongoing
-
-
- Мейлі? Чому ти тут? - лікар, що сидів за столом, підвівся і підійшов до тих, що тільки-но увійшли. - Це я привів його, сер, - відповів Томас. - Він біг кудись у сльозах... я подумав, що краще буде привести його до вас. - Хм, судячи з твого домашнього вигляду, тебе знову випхали з трейлера? -…
-
292.3 K • Ongoing
-
-
- Доброго ранку, мої голубята! Бачу, ви у гарному настрої сьогодні. Помирились? - Доброго ранку, місіс Кейсі, - він лагідно посміхнувся, підходячи до жінки. - Ну, ми наче... - Не називайте нас так у присутності інших. - з холодом відрізав Рей, поліруючи свої кинджали. - Ох, пробач, пробач,…
-
292.3 K • Ongoing
-
- Попередній 1 … 38 39 40 … 1,260 Далі
