Розділи
-
Через три години полювання, Кін нарешті досяг п’ятого рівня. Як тільки це сталось він виліз зі схованки на дереві, де я його залишила, і почав шукати шлях аби спуститись до мене. – Ні-ні-ні! Стоп! Зачекай! Не лізь! – я запанікувала. Він все ще був маленьким і тільки почав…-
86,7 K • Ongoing
-
-
Він ледь протиснувся у шпарку. Лаз справді був дуууже вузький. Але Сінолап вперто протискався по звивистому тунелю. Він повз у повній темряві, ні звуку не долинало до нього. Здавалося, вже повня минула, як старійшина показав йому кубло. Але чому? Невже він став проти своєї…-
4,5 K • Completed
-
-
Розділ тринадцятий — Наше розставання було недовгим, а ти вже за мною скучила. Герміона підняла голову — і побачила, як Драко стоїть, вчепившись у ґрати, а його погляд уже прикований до неї. — Я прийшла змінити тобі пов’язку. — Так пізно? — тихо кинув він, не відводячи…-
203,3 K • Ongoing
-
-
Від лиця Лева «Давай просто удамо, що цього не було. Я був п’яний» «Це найкраще рішення» Вечір був прекрасний. Я вирішив його провести разом зі своїми студентами. Ми говорили про все на світі. Це не були збори, просто всі відпочивали після важкого робочого дня. Та весь цей час…
-
19,4 K • Ongoing
-
-
860 слів Пообідавши, друзі на чолі з Мурком вирушили знову через ряд двоножачих гнізд. - Ще далеко, Мурку? Я вже подушечки всі собі постирала, - заскиглила Фіалка. - Вже ні, - відповів Мурко. Тут, нізвідки, Рудошмот уловив запах щурів і в ту мить із-за рогу вибіг цілий їх загін. - Ой-ой! -…-
11,5 K • Completed
-
-
Лі Юй знав, що припустився величезної помилки. Навіть думати не треба — Принц Цзін, напевно, розлючений. Мало того, що Лі Юй облив його водою і влаштував переполох у палаці Цяньцін, так він ще й дозволив собі таку непристойність щодо самого Принца! Лі Юй сам дивувався, що Принц не…-
21,8 K • Ongoing
-
-
Дихання залишалося рівним настільки, що здавалося його можна було співставити з метрономом, але ця рівність була штучною, утримана зусиллям, яке вже межувало з виснаженням. Тіло, ще кілька хвилин тому слухняне її волі, відокремилося й почало керуватися не розумом, а глибоко…-
58,4 K • Completed
-
-
Рома мичав в подушку, не перестаючи пручатися, но хлопчина позаду з кожним його опиранням сильніше зажимав тому руки, поки на тих не отворилися кільця синьців. - Що сталося, любий? - усміхнено запитав "місяць" у подобі Антона. - Кілька секунд назад тобі все подобалось, но варто було…
-
28,9 K • Ongoing
-
-
Частина 1. Один день тому — Добре. Я йду в долину. Забираю Олю та Дітей лісу. Ти їдеш у Красноярськ, шукаєш вагон і повертаєшся з ним сюди. Намагаймося зробити все за добу. Зустрічаємося тут завтра близько опівдня. Хрест помовчав, обмірковуючи. Потім кивнув. — Згоден. І, як…-
62,0 K • Ongoing
-
-
Закінчивши з ранами Курото, Анко повернулася до своєї кімнати, не сказавши нічого більше, розуміючи всю ситуацію, що склалася. Курото лежав на ліжку, уважно обмірковуючи все, що сталося сьогодні. Як і очікувалося, сьогоднішня місія була пасткою, і Село Піску було в цьому…
-
30,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 352 353 354 … 1 336 Next
