by Karambolyyy —Емі — Тож ти не будеш шукати Ерату? — Почекаю ще тиждень. Якщо вона таки знайшла собі халепу, то за неї попросять викуп чи щось таке. Мене непокоїло, як легко вона говорила про такі речі. Ще більше мене непокоїло, що я починала звикати до такого. Хоча насправді найбільшою моєю…
by Улюблена Наложниця —Ніч була безвітряна, але холодна, підсвічена лиш мертвим сяйвом далеких зірок. Дзіньши сидів у своїх покоях, не торкаючись їжі, не дивлячись у листи. Тіні лампи тремтіли на стінах, немов відчували його нерішучість. У кулаці він стискав клаптик паперу — інструкції, які Маомао…
by Kobra Anakondovna — Увесь наступний тиждень розчинився у безперервному коловороті службової рутини: аналітичні звіти, таблиці, графіки, нескінченні допити, розлогі зведення, листи та запити, позначені червоними, жовтими чи синіми наліпками, кожна з яких означала свою міру терміновості або…
by Kobra Anakondovna — Отримати доступ до банківської комірки не склало труднощів: достатньо було лише ухвали суду. Кілька стриманих рядків на офіційному бланку відкривали двері до чужої схованки, в якій, можливо зберігалося щось набагато важливіше за документи, гроші чи коштовності. Римар,…
by Kobra Anakondovna — Коли генерал Мовчан зателефонував їй зранку, голос у слухавці був дивно неофіційним, навіть не командним, не таким, до якого вона звикла за роки служби. Він звучав майже тепло, майже м’яко: «Заїдь, будь ласка, до міністерства особисто». Ці слова, здавалося б, звичайні, але…
by Kobra Anakondovna — Вона прокинулася різко, наче хтось вирвав її з глибини за волосся, не залишивши ані шансу на м’яке повернення, ані на оті знайомі, поступові, заспокійливі переходи від нічного провалля до ранкової реальності. Спочатку була лише сухість у роті, неприємна, аж пекуча. Потім…
by Kobra Anakondovna — Сьогодні коридор ОСА зустрічав її порожнечею. Жодного слова, жодного знайомого «доброго ранку», жодного співчутливого погляду, тільки звук її власних підборів, що з кожним кроком луною розносився стінами, стаючи не просто фоновим шумом, а чітким, глузливим акомпанементом,…
by Kobra Anakondovna — Сьогодні осінній Київ пахнув мокрим листям і неспокоєм. Сірість неба давила на плечі, пожовкле листя прилипало до черевиків, тротуари блищали від дощу, мов хтось навмисно вилив на них дзеркальну фарбу. Люди снували хто куди, у всіх свої справи, обмаль часу, здається, ніхто не…
by Kobra Anakondovna — Розслідування, яке на перших етапах здавалося справою честі, поступово втрачало темп. Справа про вбивства Маляра, Кравець та Мельченко, яка формально була об’єднана в одне провадження через очевидні спільні ознаки, стояла на мертвій точці. Допити, звіти, аналізи,…
by Kobra Anakondovna — Аналіз контактів Маляра тривав кілька годин, і попри те, що більшість з’єднань можна було легко ідентифікувати – родина, колеги, відомі номери оперативних співрозмовників і навіть кілька викликів до адвокатів, один абонент залишився поза межами зрозумілого. Номер, який…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.