Розділи
-
Кожен крок Вектора наближав його до експедиції. Постійно виникав ефект дежавю: ті самі коридори, ті самі двері. Це повторювалося знову й знову, але він щоразу повертався туди, звідки прийшов. Вектор приклав руку до сканера – двері відчинилися. Коли він зайшов, його одразу…-
9,2 K • Ongoing
-
-
Частина 1. Повернення героя Альоша, Олег та Влад повернулися до табору Піонерів десь о третій ночі. Місяць повний, ледве пробивався крізь хмари, що повзли небом. В повітрі пахло вологою землею та хвоєю — той особливий запах нічного лісу, коли він ніби завмирає в спокої…-
62,0 K • Ongoing
-
-
Частина 1. Шлях до табору Піратів Альоша, Олег та Влад вийшли з табору Піонерів пізно вночі. Майже повний місяць висів над лісом, освітлюючи верхівки дерев холодним світлом. Йшли мовчки, зосереджено. Кожен думав про своє, але всі розуміли — зараз може вирішитися доля і…
-
62,0 K • Ongoing
-
-
Частина 1. Підготовка до місії Альоша стояв біля дверей штабу, намагаючись заспокоїти серце, що все ще калатало після зустрічі з Олею. Вона була тут. Жива. Поруч. І треба було забирати всіх звідси, рятувати від греблі, що могла обвалитися будь-якої миті. Але з’явилася нова…
-
62,0 K • Ongoing
-
-
Частина 1. Пункт призначення Тепловоз віз їх вперед до мети. Колія йшла на захід, крізь нескінченну тайгу, що розстилалася по обидва боки. Альоша сидів на своєму місці, дивлячись у вікно. Серце билося частіше з кожним кілометром — вони наближалися. Хрест вів тепловоз спокійно,…
-
62,0 K • Ongoing
-
-
Люк — Тобі подобається? Портрет був неймовірним. Художниця занадто точно передала попереджувальний вигляд Єви — вона не виглядала занадто лихою тут, але і не створювала враження тендітності. Кожна складочка на її одязі була на своєму місці, передаючи її справжню тілобудову…-
276,7 K • Ongoing
-
-
Розділ двадцятий Ранок. Світло з вікна повільно заповнювало кімнату, ковзаючи по стінах і підлозі. Воно торкнулося її обличчя крізь напівзаплющені повіки. Тепло ледь відчутно затрималося на шкірі. Герміона ворухнулася, відчуваючи, як день обережно повертає її до тями. Вона…-
277,3 K • Completed
-
-
В ресторані «Закусочна сімейства Фредбера» наставав кінець робочого дня. Діти гралися і батьки потроху забирали їх додому. Шарлотта сиділа за одним із столиків, нервово мне браслет на зап’ясті, озираючись на кабінет батька. Браслет впивається в шкіру. За вікном вже темніє і…-
16,8 K • Ongoing
-
-
Сонця ще не було видно, бо дерева і кущі надійно ховали його за своїми масивними стовбурами, та небо вже набуло світлого, сіро-блакитного відтінку, і в деякі щілі хоч і з трудом, та пробивалися тусклі промінці. Це свідчило про те, що вже світанок. “Було б вже легше подивитися час на…-
47,4 K • Ongoing
-
-
Гул кроків повторюється вічно, так само, як Уроборос поїдає себе. Вектор наповнював тишу коридорів своїми кроками, поки DIGI пояснював йому мету завдання. – VE–001A, твоє завдання – це патрулювання зони обслуговування шатлів. Під час патрулювання ти маєш доступ до камер ангару.…
-
9,2 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 24 25 26 … 1 340 Next
