Розділи
-
Тяжко дихаючи, Едгар мчав через двір. Рюкзак, недбало накинутий на плече, тихенько гримів своїм змістом. Та в хлопця не було часу надіти його як слід: він спішив до Емз. Страх і тривожні думки підганяли його вперед. Він здогадувався, що сталося з подругою. Хлопець зупинився…-
47,4 K • Ongoing
-
-
— Прийшли! Бібі мотнула головою, не зрозумівши, хто саме з друзів сказав це. Бо тепер, замість вітру, що трохи заспокоївся, голоси заглушала вода, що сильними струменями лилася з обшарпаного, явно не нового по вигляду фонтанчику. По шкірі Бібі пройшлися мурашки від…
-
47,4 K • Ongoing
-
-
Знову це місце. Ця темрява, що окутує собою, тьмарячи розум і змушує розчинитися в своїх глибинах. Та не сьогодні. В цей раз вона була не жадібною чорною водою, а порожнім, нескінченним небом. Не зорь, не місяця — лише холодний вітер, що несе в своїх обіймах кудись…
-
47,4 K • Ongoing
-
-
На небі з’явилися перші зірки. Не було чутно нічого, окрім шелесту листя від прохолодного вітру, негучного шуму і гавкіту вуличних собак у далечі. “Мабуть, таких звуків багато і вдень, та тоді ніхто не звертає на них уваги” — подумав Едгар, якого неабияк це все напружувало.…
-
47,4 K • Ongoing
-
-
У кабінеті Кадзекаге панувала задушлива тиша, яку порушувало лише ледь чутне шурхотіння піску в гарбузі Гаари. Сонячне світло пробивалося крізь круглі вікна резиденції, висвітлюючи пилинки, що кружляли над довгим столом, за яким сиділи старійшини. Їхні обличчя, порізані…-
68 • Ongoing
-
-
Я рухався за відчуттями. Стрибав з даху на дах. Був ранок, але людей, на диво не багато. З кожним кроком біль дедалі сильнішав. Це було дуже неприємно. То так відчуваються одержимі. Мене досі турбувало питання, чи вистою я проти нього? Допомога зайвою не була б. Але як залучити…-
11,1 K • Ongoing
-
-
—ТА ВИ ЗНУЩАЄТЕСЯ З МЕНЕ!! Серед своєї кімнати Павук несамовито лютував. Його посередники стояли під стіною і дивилися в підлогу. —НЕЗДАРИ!! НІКЧЕМИ!! СЛАБАКИ!! ЯК ВИ МОГЛИ ПРОГРАТИ?!! ЯК ВИ ДОЗВОЛИЛИ СЕБЕ ВБИТИ?!! —М-мене перехитрили. —Мене теж. —ІДІОТИ!! БОВДУРИ!!…
-
11,1 K • Ongoing
-
-
Поліція наближалася. Цікаво, як справи в екзикутора? Треба тікати. Стоп. А що робити з тілом? Якось не подумав про це, коли вбив Пухлиноокого. Наче відповідь на мої слова, тіло посередника почало розкладатися, гнити, в доволі швидкому темпі. Через півхвилини, від тіла не було й…
-
11,1 K • Ongoing
-
-
—Де я? Я по-трохи приходив до тями. Я висів догори дриґом, обмотаний у… павутину? Так, це точно була павутина. Я був на якомусь складі, чи в ангарі. Я почав крутитися і намагатися вибратися. —Прокинувся нарешті. —Годину цілу проспав. Совість май. Голоси лунала з-за спини.…
-
11,1 K • Ongoing
-
-
Я знову ходив в пошуках посередників. Гадаю, наша битва з Пухлинооким переполохала їх усіх, тож пошуки тепер будуть складнішими. Я звернув увагу, що мені не хочеться їсти або пити, не хочеться спати. З одного боку це чудово, я постійно в бойовій готовності, але з іншого, хочеться…
-
11,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 20 21 22 23 Next
