Розділи
-
Серед виточених вітром в округлі фігури будівель не було і натяку на зелень. Селище, заховане в каньйоні, оточене пустелею та розжарене на сонці, з перших хвилин непривітно зустріло мандрівників. І з плином довгих, спекотних днів ця ворожість лише повільно наростала. Чунін з…-
95,5 K • Ongoing
-
-
– Я не піду. – Пане Ґізо… – Тецу, кого ти мені привів? Дівку з дитиною?! Ренджі кашлянув в кулак і тихо пробурмотів: – Мені сімнадцять… – Мені до сраки, малюче! Пан Ґізо, ні, старий дідуган Ґізо виявився ще тою скалкою в дупі. А до того ж набагато меншим та сухішим, ніж…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Людська природа направду дивовижна, бо хто б ще міг спробувати одним єдиним масовим заходом розрядити напружену атмосферу після всіх тих жахливих речей, що сталися за рік? П’ята не пошкодувала ресурсів, щоб спланувати щось феєричне, наче це дійсно стратегічно важлива для…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Вона прокинулася незадовго до того, як батько мав би її розбудити, коли сонце вже проривалося в кімнату крізь щілину між шторами. Акане простягнула руку, підставляючи її під промінь, і мерехтливі пилинки закружляли в теплому світлі, сполохані її рухом. Гарно. День має бути…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Була майже п’ята ранку, тож, звісно, він вже не спав. Копирсався у холодильнику в пошуках чогось, що згодилося б на сніданок, коли в двері постукали. За старою звичкою Какаші почекав, доки звук повториться, бо іноді прикинутися, що нікого немає вдома, – це найкраще рішення. Стукіт…-
95,5 K • Ongoing
-
-
– Слухай, хлопче… Це звучить доволі серйозно. Какаші не пам’ятав, коли востаннє розповідав щось настільки довго та детально. Останнім часом алкоголь спонукав його говорити більше, ніж планувалося, і майже моментально після цього він шкодував про все сказане. Але зараз, сидячи…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Ідея відсвяткувати день народження малого з’явилася вже досить давно і майже у всієї компанії одночасно. Ренджі був гарним хлопцем, проте через переважну зайнятість в АНБУ ніяк не міг влитися в джонінський колектив як слід. Всі знали, що саме через це Акане тягала його за собою…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Вечеря. Вечеря. Ніколи раніше це слово не хвилювало так сильно. Ввечері після дня народження Ренджі вони з Какаші домовилися повечеряти. Так, це траплялося і раніше. Останнім часом вони доволі часто їли щось разом, проте на цей раз це мало бути… Однозначно, це мало бути…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Акане ненавиділа тікати. Неважливо, від чого або від кого, неважливо, як добре їй це вдавалося. Фінал завжди був один – пекуча відраза до самої себе. Тому цього разу, щоб не розтягувати цю огиду на два довгі місяці, вона з усіх сил намагалася запевнити себе, що так було правильно.…-
95,5 K • Ongoing
-
-
«Дорогий сенсею, дякую за ваш попередній лист! Дуже рада, що у вас все добре. Сподіваюся, ви не сумуєте, бо як тільки ми завершимо місію, я б хотіла повернутися до тренувань із вами та пані Цунаде. Не можу повірити, що вдома настільки холодно. Тутешня спека доводить мене до сказу!…-
95,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 329 1 330 1 331 … 1 340 Next
