Розділи
-
Я ніколи не думала, що світло може бути таким тихим. Тонким, як подих і теплим настільки, що хочеться в ньому залишитися. У дитинстві світло завжди було гучним - воно осліплювало, вимагало, карало. І я вчилася жити в тіні. Мабуть, саме тому коли з'явився Ярик, я спершу подумала, що…-
1,7 K • Ongoing
-
-
Я ніколи не вірила, що тепло може боліти. У дитинстві я навчилась думати, що тепло це пастка: спочатку воно огортає, а потім вимагає, забирає, карає за кожен неправильний рух. Тому коли теплий вечір опустився на місто, а Ярик запропонував прогулятися, я не знала, як правильно…
-
1,7 K • Ongoing
-
-
Іноді здається, що минуле має свій запах. Тонкий, майже невловимий, але варто комусь сказати слово не тим тоном, подивитись не тим поглядом, і ти раптом стоїш не тут, а там. У тій самій кімнаті, де тебе давно немає. Слухаєш голоси, які вже не повинні звучати. Так сталося й…
-
1,7 K • Ongoing
-
-
Глава 1. Парадокс Ви колись задумувались, що таке магія? Як вона працює? Звідки береться? І кожен дасть на ці питання різні відповіді. Бо магія для кожного складається з різних речей. Для когось — це шаманські танці й пісні, для інших — формули з рівноцінним обміном, а для когось…
-
Ти вже сотні разів бачила цей погляд. Але цього разу — інакше.Цей чоловік не боїться. Не збуджений. Він... зацікавлений.А ти — голодна. І вперше хочеш знати, як він пахне зранку, а не після ночі смерті. Лондон. Сучасність.Ніч. Туманне місто. Вона сидить у барі. Тиха, витончена. Її…-
4,9 K • Ongoing
-
-
1688 рік. Румунія. Дрегешань. Сонце ховалося за далекими верхівками дерев, фарбуючи небо у відтінок запеченої крові. Веліса тримала в руці останній плід Мір’Арана — світло-червоний, пульсуючий, немов серце. Його смак завжди нагадував: ви можете виживати, не вбиваючи. Так її вчив…
-
4,9 K • Ongoing
-
-
Ліс неподалік від Бухареста. 1960 рік. Веліса вже два роки не говорила ні з одним створінням, окрім жертв. Її голос почав забувати, як звучить спів. Світ — як кістка без м’яса. Лише ніч і кров. Вона стояла посеред лісу, босоніж, з волоссям, злиплим від дощу, з втомленими, заплаканими…
-
4,9 K • Ongoing
-
-
Лондон. Сучасність. Я почула чи то хрип, чи то стогін. Не бачила очей Сема, але точно знала — вони майже вилетіли з орбіт.— Що ти? Що ти робиш? Зупинись! Ти що, божевільна? — закричав він. Мені, звісно, байдуже. Я міцніше притиснулася до його шиї і ковтнула ще ковток свіжої крові. Все…
-
4,9 K • Ongoing
-
-
Лондон. Сучасність.Коли я зайшла до своєї кімнати, ледве втрималася на ногах і впала на ліжко, заплющивши очі. Моя кімната була моїм відображенням — стриманою, суворою й водночас наповненою тихим, майже байдужим шармом. Стіни, пофарбовані в темний графітовий відтінок, поглинали…
-
4,9 K • Ongoing
-
-
Як виглядають персонажі: https://surl.lu/exymhm Ця історія почалась триста років тому на вузьких вуличках Сеула, де запах лікарських трав змішувався з димом від вогнищ. Тоді ще ніхто не знав, що троє звичайних лікарів — Пак Чіхун, Чон Мінхо та Кім Юнсу — покладуть початок цілим…-
126,4 K • Completed
-
- Previous 1 … 1 305 1 306 1 307 … 1 340 Next
