Розділи
-
Я його кохаю більше всього на світі. Він найкраще, що ставалось в моєму житті. Я не вірю, що доля дала мені таке щастя. Він єдина моя розрада. Завжди, коли мій день буде жахливим, я можу звернутись до нього він мене приголубить, скаже: «ти у мене така молодець, я тобою пишаюся». Він…-
7,1 K • Ongoing
-
-
*** Наруто думав, що готовий до всього, бо позаду залишилось стільки різного лайна, що все і не згадаєш. Чого тільки варта Четверта Світова війна шинобі, відібравша не одне життя. Але доля вміє дивувати своїми крутими поворотами, в нашому випадку у ролі долі виступив сам Рікудо…
-
2,3 K • Ongoing
-
-
Коли Ґайя облишила ванну і я узрів її коси, мені подумалось: так ми обоє виглядаємо опісля бурхливої нічки. Тільки я вклав у це словосполучення трохи не те значення, про яке ви, вочевидь, вже здогадалися. Звичайно, сяк-так зніяковіння прогнати вдалося, а от Ґайїні пасма щітки ніяк…
-
1,1 K • Completed
-
-
Штори у спальні відкриті і сонячне проміння падає прямо на ліжко. Сергій напів лежить на спині спершись на подушку, щоб мати змогу бачити Володимира та кімнату. Простирадло помʼяте після того, що було між ними увечері, а ковдра валяється десь в ногах. Але нікого з них це зараз не…
-
865 • Ongoing
-
-
Біля тіла Софі сановито ходив представник Ордену. Його уважний погляд ловив кожну деталь злочину, від його початку до кінця, вся послідовність швидко лягала на жовтуватий папір записника. Чоловік зі світлим волоссям розумів, що вбивця був, або була тут, і що якимось чином зайшов,…
-
6,8 K • Ongoing
-
-
Волейбольний м'яч з характерним звуком прилітає в обличчя Каї. Звичайний урок фізкультури, кому ж не прилитає в лице? Кая не гучно вскрикує та хапається за своє обличчя, а стурбований Ділюк летить до нього з вибаченнями. — Вибач, боже мій, я не хотів! — Все нормально, — трохи…
-
436 • Ongoing
-
-
Ось і наступний день. Усі уроки промайнули дуже швидко. Останнім уроком як раз була фізкультура,тому оді зайшла в роздягальню і перевдягнулась. Спортивні сірі штани та чорна футболка і чорні кеди. Окуляри вона залишила у портфелі а волосся заплела в маленький хвіст. Так як було…
-
6,9 K • Ongoing
-
-
Люціус, який так само сидів у своєму кріслі, почув стукіт і відклав газету, читаючи яку, так само був зайнятий. Він одразу зрозумів, хто за дверима, а тому, піднявшись із крісла, особисто відчинив двері, з усмішкою впускаючи дівчинку в покої -Привіт. Проходь, я хотів…
-
11,8 K • Ongoing
-
-
6 лютого, 02:53. Залізничний вокзал. Повітря, наповнене димом, ріже легені, кінцівки німіють від жахливого холоду. Очікувати свій поїзд в таку погоду - суцільне страждання. Не гріє і паршива кава з кафетерію, що вже можна казати про тонку синю куртку. Хочеться спати, бажано не на цій…
-
275 • Ongoing
-
-
Будинок Дюваль. Ранок. Крістіна: Доброго ранку, мамо. Лусіана: Доброго ранку, люба. Крістіна: Ти сьогодні рано. Лусіана, слабко посміхаючись: Є таке. Крістіна: Щось трапилось? Лусіана: Чесно кажучи, так, доню. Мені потрібно з тобою поговорити. Сядь. Крістіна: Що сталось,…
-
11,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 020 1 021 1 022 … 1 340 Next
